Цукровий діабет 2 типу (ЦД2) — це стан, що є складовою метаболічного синдрому, який характеризується периферичною резистентністю (стійкістю) тканин до інсуліну, що призводить до гіперглікемії (підвищеного рівня цукру в крові). Раніше ЦД2 вважався, здебільшого, захворюванням людей старшого та похилого віку. Але останнім часом проблема стає все більш актуальною серед дітей та підлітків, що пов'язано зі збільшенням випадків дитячого ожиріння.
Розглянемо статистику, фактори ризику, методи діагностики та лікування.
Авторка цієї статті — Ольга Крохмалюк, медична редакторка, лікарка-інтерн терапевтка КНП «Вінницька міська клінічна лікарня №1».
Поширеність цукрового діабету 2-го типу (ЦД2) серед дітей значно зросла за останні 20 років. Частота захворюваності в США становить приблизно 500 тисяч нових випадків на рік, в Україні це — 0,062 на 10 тис. дитячого населення (тобто, на кожні 10 тисяч дітей 62 випадки ЦД2 щорічно).
У більшості країн світу зростання поширеності ЦД2 серед дітей та підлітків відбувається одночасно зі збільшенням випадків дитячого ожиріння. Наявність ожиріння або надлишкової маси тіла у дітей може ускладнювати діагностику різних порушень вуглеводного обміну.
Якщо гіперглікемія при діабеті 1-го типу спричинена абсолютним дефіцитом інсуліну внаслідок хронічного імуноопосередкованого руйнування β-клітин підшлункової залози, то при ЦД2 високі цукри крові є наслідком інсулінорезистентності (ІР). Це означає, що інсулін виробляється, але знижується чутливість тканин (м'язової, жирової та печінки) до інсуліну, внаслідок чого він не працює належним чином.
Ключовим фактором розвитку ЦД2 є ожиріння та пов’язана з ним інсулінорезистентність.
Дослідження, проведене у Великій Британії, підтвердило, що ризик розвитку ЦД2 у дітей був у 4 рази вищий за наявності ожиріння. При чому саме вісцеральне ожиріння (накопичення жирової тканини в ділянці черевної порожнини) є прогнозтичним параметром швидкого розвитку ІР та ранньої потреби в медикаментозній терапії.
Дебют ЦД2 у дітей найчастіше спостерігається в підлітковому віці (середній вік маніфестації — 13,5 років), що збігається з піком фізіологічної пубертатної резистентності до інсуліну. Гормональні зміни в період статевого дозрівання призводять до тимчасової ІР та ризику розвитку діабету 2-го типу.
Цукровий діабет 2-го типу у дітей (як і у дорослих) розвивається поступово, клінічних проявів тривалий час може не бути, тому захворювання часто виявляють випадково, під час обстежень із приводу інших станів, які супроводжують ЦД 2 типу, зокрема ожиріння, артеріальної гіпертензії, порушень жирового обміну тощо.
До основних симптомів ЦД2 належать:
Американська діабетична асоціація (ADA) рекомендує проводити скринінг на ЦД2 у дітей та підлітків із надмірною вагою, які мають щонайменше 2 додаткових фактори ризику:
До ризик-факторів ЦД2 також належить малорухливий спосіб життя, незбалансоване харчування та хронічний стрес.
ADA рекомендує проводити скринінг на виявлення ЦД2 типу кожні 3 роки, починаючи з 10 років (або на початку статевого дозрівання) для пацієнтів, які мають надмірну вагу (ІМТ ≥ 85-го перцентиля за віком) або ожиріння (ІМТ ≥95 перцентиля) і принаймні два з перелічених вище факторів ризику.
Зміна способу життя є першим кроком у ефективному лікуванні ЦД 2-го типу у дітей. Зменшення маси тіла на 7-10 % сприяє контролю глікемії та профілактиці ускладнень. Рекомендовано заохочувати дітей та підлітків із ЦД2 виконувати фізичні вправи середньої та високої інтенсивності принаймні 30-60 хв 5 днів на тиждень, силові фізичні вправи — щонайменше 3 дні на тиждень. Слід уникати пасивного способу життя та скоротити час проведений перед екранами гаджетів до 2-х годин на добу. Харчування дітей із ЦД2 має бути збалансованим, зі зменшенням споживання висококалорійних продуктів і простих вуглеводів.
Рекомендовано проводити вимірювання рівня HbA1c кожні 3 місяці для контролю компенсації ЦД:
Домашній самоконтроль рівня глюкози крові має бути регулярним, відповідати індивідуальним потребам та медикаментозному лікуванню.
У 2000 було схвалено використання метформіну для дітей віком від 10 років і старше з діагнозом цукровий діабет 2-го типу. Результати досліджень свідчать, що 90% дітей та підлітків із ЦД2 можна успішно лікувати лише метформіном.
Метформін є стартовим препаратом вибору, якщо HbA1c <8,5 % у пацієнтів зі збереженою функцією нирок. Метформін разом із базальним інсуліном призначають, якщо HbA1c ≥8,5 %, глюкоза крові ≥13,9 ммоль/л.
Інсулінотерапію без метформіну призначають для швидкої корекції гіперглікемії за наявності кетозу або кетоацидозу. Після стабілізації стану за відсутності кетозу або кетоацидозу можна продовжувати лікування інсуліном у поєднанні з метформіном або за потреби поступово переходити на монотерапію метформіном (за умов нормалізації ваги).
У 2019 Управління з контролю за якістю продуктів харчування та медикаментів США (FDA) схвалило терапію ліраглутидом (агоніст рецептора глюкагоноподібного пептиду-1 (аГПП-1)) для лікування дітей із ЦД 2-го типу віком від 10 років, якщо цільові рівні HbA1c не досягаються монотерапією метформіном (з базальним інсуліном або без нього), за умови, що в особистому або сімейному анамнезі немає медулярної карциноми щитоподібної залози або множинної ендокринної неоплазії 2 типу.
Останні дослідження розглядають можливість застосування препаратів із групи інгібіторів дипептидилпептидази-4 (іДПП-4), таких як саксагліптин та ситагліптин, а також інгібіторів натрійзалежного котранспортеру глюкози 2 (іНЗКТГ-2), зокрема дапагліфлозину, у комбінації з метформіном або інсуліном для дітей із ЦД 2-го типу.
Окрім досягнення глікемічних цілей та самоконтролю захворювання, стартова терапія цукрового діабету 2-го обов’язково включає лікування супутніх патологій (ожиріння, дисліпідемії, артеріальної гіпертензії та інших).
Джерела:
Читайте також:
ADA оприлюднила Стандарти лікування цукрового діабету 2024: ключові оновлення
Коли (чи варто) перевіряти дитину на цукровий діабет 1-го типу?
Що приготувати школяру з діабетом? Збираємо корисний ланч-бокс з собою
ГіпоКартка від 5 червня 2024
Читати номер
Ви не авторизовані