Чи може недосипання спричинити діабет 2-го типу? Що говорять дослідження

Розлади сну, як-от недосипання, можуть впливати на вуглеводний обмін, підвищуючи ризик ожиріння, інсулінорезистентності та переддіабету — станів, що пов'язані із розвитком цукрового діабету 2-го типу.

Автор: Ольга Крохмалюк, медична редакторка, лікарка-інтерн терапевт КНП «Вінницька міська клінічна лікарня №1»

Авторка цієї статті — Ольга Крохмалюк, медична редакторка, лікарка-інтерн терапевтка КНП «Вінницька міська клінічна лікарня №1».

Сон важливий для регуляції багатьох функцій, пов’язаних з обміном речовин.

Національний фонд сну США (National Sleep Foundation) стверджує, що нестача сну є фактором ризику розвитку цукрового діабету 2-го типу (ЦД2).

В одному з досліджень виявили, що люди, які спали 5 або менше годин на добу, мали у 2 рази вищі шанси на переддіабет — стан, який передує ЦД2 — порівняно з тими, хто спав 7 годин. Інше дослідження, у якому брали участь чоловіки із переддіабетом, показало, що тривалість сну менше 5 годин підвищує ризик діабету 2-го типу вдвічі, а більше 8 годин — втричі, порівняно з 7 годинами сну на добу.

Механізми, які сприяють розвитку ЦД2 при недосипанні можуть включати:

⇒ Резистентність (погіршена чутливість клітин та тканин) до інсуліну;

⇒ Зниження лептину (гормону насичення) та підвищення греліну (гормону голоду). Недосипання провокує підвищення апетиту та посилює потяг до солодкого. Під час одного з досліджень з'ясувалося, що людина, яка недосипає 2 години, з'їдає на добу на 500 ккал більше. Це призводить до збільшення маси тіла, що ще більше підвищує ризик розвитку ЦД2;

⇒ Дефіцит соматотропного гормону (гормону росту), який виділяється вночі під час сну і відіграє важливу роль у регуляції обміну речовин;

⇒ Активація симпатичної нервової системи з підвищенням адреналіну та кортизолу — гормонів стресу, які блокують дію інсуліну;

⇒ Зменшення секреції мелатоніну;

⇒ Поведінкові механізми, зокрема, малорухливий спосіб життя, підвищена ймовірність куріння, вживання кофеїну та алкоголю.

Окрім ризику діабету 2-го типу, при недосипанні також підвищується ризик ожиріння, гіпертонії, інфаркту, ішемічної хвороби серця (ІХС), інсульту, депресії та хронічної хвороби нирок (ХХН).

Епідемія ожиріння була пов’язана з помітним збільшенням поширеності обструктивного апное сну, яке є фактором ризику резистентності до інсуліну і поширене у людей з ЦД2. Порушення сну під час вагітності також пов’язані з несприятливими наслідками для матері та плода, включаючи гестаційний діабет.

Американська академія медицини сну (AASM) опублікувала рекомендації щодо тривалості сну у дорослих, де зазначено, що 7 або більше годин сну, ймовірно, необхідні для підтримки оптимального здоров’я.

Американське торакальне товариство (ATS) також попереджає, що недостатня тривалість сну (яку вони визначають, як 6 годин або менше), ймовірно, пов’язана з погіршенням стану здоров’я, включаючи розвиток ЦД2.

Вчені з Брістольського університету підрахували, що ефективне лікування безсоння може призвести до кращого зниження рівня глюкози в крові, ніж втрата ваги на 14 кг для людини середнього зросту.

Кілька досліджень показали, що подовження сну, навіть на короткий час, покращує чутливість до інсуліну, допомагає зменшити відчуття голоду та апетиту, сприяє втраті ваги.