
Австралійські дослідники наблизилися до того, щоби першими у світі пересадити острівцеві клітини підшлункової залози генетично модифікованих свиней пацієнтам. Їхня мета — вилікувати діабет 1-го типу (ЦД1).
Кульмінація десятиліть роботи була підтримана численними грантами Національної ради з охорони здоров'я та медичних досліджень (NHMRC) та грантами Breakthrough T1D.
«Зараз ми намагаємося дійти до того моменту, коли зможемо трансплантувати ці острівцеві клітини пацієнтам», — говорять дослідники. «У нас є тварини, які вижили протягом останніх двох років після трансплантації, без відторгнення і з вилікуваним діабетом у цій доклінічній моделі. Ми сподіваємося, що до кінця нашого гранту NHMRC, або навіть раніше, ми зможемо почати трансплантацію для обраної когорти пацієнтів».
Панкреатичні острівці — це скупчення клітин у підшлунковій залозі. Вони виділяють інсулін — гормон, який відіграє вирішальну роль у регулюванні рівня цукру в крові, дозволяючи клітинам засвоювати глюкозу після їжі. Але у людей з ЦД1 імунна система атакує і знищує ці клітини.
Близько 8,75 мільйона людей у світі живуть з цукровим діабетом 1-го типу.
Ці люди змушені все життя самостійно вводити собі інсулін за допомогою ін'єкцій кілька разів на день (або за допомогою інсулінової помпи), щоби підтримувати оптимальний рівень цукру в крові.
Якщо діабет не лікувати, він може призвести до короткострокових небезпечних для життя ускладнень, таких як діабетичний кетоацидоз (ДКА) і навіть смерть. У довгостроковій перспективі хронічна гіперглікемія (високий рівень цукру в крові) може пошкодити кровоносні судини, що призведе до проблем з нервами, очима, нирками та серцем.
З іншого боку, коли рівень цукру в крові стає занадто низьким (гіпоглікемія), пацієнт повинен вживати глюкозу. Гіпоглікемія зазвичай супроводжується такими симптомами, як тремтіння, запаморочення, пітливість або дратівливість, які можуть попередити людину з ЦД, що їй потрібно вжити відповідних заходів (поїсти, прийняти декстрозу). Але є пацієнти, які не можуть визначити, коли у них низький рівень цукру в крові. Це може призвести до втрати свідомості, коми та навіть летального випадку.
Команда з Національної лабораторії трансплантації підшлункової залози та острівців при Вестмідському інституті медичних досліджень та Вестмідській лікарні в Сіднеї протягом десятиліть виконує алотрансплантації — пересадки від людини до людини — для лікування найважчих випадків діабету.
Підшлункова залоза — це великий орган з великою кількістю кровоносних судин, а трансплантація передбачає серйозну операцію, яка триває багато годин і супроводжується великою кількістю потенційних ускладнень.
Крім того, не кожна підшлункова залоза, пожертвувана людиною, у якої помер мозок, буде ідеальною. Вік, надлишок жиру, супутні захворювання, в тому числі судинні, можуть унеможливити використання підшлункової залози для трансплантації цілого органу.
«Колись ці неоптимальні органи були призначені «для смітника». Аж поки, близько 30 років тому, ми не подумали, а чому б нам не взяти цю підшлункову залозу і не спробувати витягти з неї острівцеві клітини?» — діляться вчені. «Ми розробили технологію, яка дозволяє витягнути острівцеві клітини з підшлункової... Це дуже складна процедура, яка займає близько 8-10 годин, але в кінці ми отримуємо ці прекрасні відокремлені острівцеві клітини».
Трансплантація острівцевих клітин підшлункової залози є менш інвазивною альтернативою трансплантації цілого органу, тому підходить для певної групи пацієнтів з ЦД1 та тяжкими гіпоглікеміями, які не відчувають її перших симптомів. Клітини вводяться в печінку пацієнта, де через кілька тижнів вони починають виробляти інсулін. Це відновлює механізм біологічного зворотного зв'язку, який дозволяє пацієнтам запобігати низькому рівню цукру в крові і навіть може повністю усунути потребу в щоденних ін'єкціях інсуліну.
Але на практиці, підшлункові залози, пожертвувані пацієнтами з мертвим мозком, не завжди можуть забезпечити достатню кількість острівців для процедури.
«Лише у 40% випадків ми отримуємо достатньо острівцевих клітин для трансплантації пацієнту з ЦД», — говорять дослідники.
Тепер вчені розглядають можливість ксенотрансплантації — взяття клітин, тканин або органів одного виду і пересадка їх іншому — що досліджується клініцистами і вченими з 1960-х років як вирішення глобальної кризи дефіциту органів. Цього року в США розпочнуться перші клінічні випробування з трансплантації генно-редагованих свинячих нирок людям з термінальною стадією ниркової недостатності.
Клітини цих трансгенних свиней оптимізовані для запобігання гострому відторгненню, імунному відторгненню, коагуляції та для забезпечення додаткового імуносупресивного захисту.
Щодо пацієнтів, яким в подальшому можна буде здійснити процедуру із трансплантації острівцевих клітин, вчені зазначають, що це однозначно не буде проводитися на дітях [через необхідність імуносупресії, що не добре для дитини у довгостроковій перспективі].
«Це буде дуже обрана когорта пацієнтів, які, як і інші наші пацієнти з острівцевими трансплантатами, страждають на важкі гіпоглікемії, не усвідомлюючи її настання».
Ми слідкуватимемо за розвитком подій та триматимемо вас у курсі.
***Джерело: cosmosmagazine
Читайте також:
Вчені з Китаю вперше вилікували людину від діабету 2 типу
Клінічні дослідження діабету: що «на горизонті»
Жінка з діабетом 1-го типу почала виробляти інсулін після трансплантації стовбурових клітин
ГіпоКартка від 5 червня 2024
Читати номер
Ви не авторизовані