Переддіабет: коли потрібне медикаментозне лікування?

Переддіабет — це стан, за якого рівень глюкози (або цукру) в крові вищий за норму, але ще недостатньо високий, щоб діагностувати цукровий діабет 2-го типу (ЦД2). Основою лікування переддіабету та профілактики ЦД2 є зміна способу життя, зокрема здорове збалансоване харчування, фізична активність, відмова від шкідливих звичок, як-от паління, тощо. Але у деяких випадках може знадобитися прийом цукрознижувальних препаратів.

Автор: Ольга Крохмалюк, медична редакторка, лікарка-інтерн терапевт КНП «Вінницька міська клінічна лікарня №1»

Авторка цієї статті — Ольга Крохмалюк, медична редакторка, лікарка-інтерн терапевтка КНП «Вінницька міська клінічна лікарня №1».

Що таке переддіабет?

Переддіабет — це початкові порушення вуглеводного обміну, коли рівень глюкози (цукру) в крові перевищує нормальні значення, проте ще не сягає рівня, що вказує на наявність цукрового діабету (ЦД).

В основі розвитку переддіабету лежить явище інсулінорезистентності (ІР, порушення чутливості до інсуліну) та зумовленої нею гіперглікемії (підвищення рівня цукру в крові). Надмірна вага та ожиріння посилюють прояви ІР.

На тлі переддіабету зростає ризик виникнення ЦД 2-го типу, ішемічної хвороби серця, ішемічного інсульту. Однак, важливо розуміти, що переддіабет — це зворотній стан, і не свідчить про обов’язковий розвиток ЦД у майбутньому. Своєчасна діагностика і лікування дають можливість повністю відновити стан вуглеводного обміну.

Діагностика

За даними Американської діабетичної асоціації (ADA), переддіабет можна діагностувати на основі одного з наведених нижче показників, які визначаються за допомогою аналізу крові:

Рівень глікогемоглобіну A1C (середній рівень цукру в крові за 2-3 місяці): від 5,7% до 6,4%

Глюкоза плазми крові натще: від 5,6 до 6,9 ммоль/л (або 100-125 мг/дл)

Пероральний тест на толерантність до глюкози: від 7,8 до 11 ммоль/л (або 140-199 мг/дл)

Профілактика та лікування

Результати дослідження DPP (Diabetes Prevention Program) показали, що основою лікування переддіабету та профілактики ЦД 2-го типу є корекція способу життя.

Людям із переддіабетом рекомендовано знизити масу тіла на 7% від початкової та зберігати її на такому або нижчому рівні, зменшити добовий калораж на 20-30% від звичного, збільшити тривалість помірної фізичної активності мінімум до 150 хвилин на тиждень.

За даними DPP дотримання здорового способу життя протягом 4 років допомогло запобігти 58% випадків предіабету та ЦД, а застосування ліків (метформіну) — 31% випадків. Проте, у довгостроковій перспективі утримувати нормальні показники вуглеводного обміну лише за допомогою зміни способу життя вдалося менше, ніж 25% пацієнтів.

Коли може знадобитися медикаментозне лікування?

Застосування лікарських засобів для профілактики ЦД 2-го типу розглядають у осіб із переддіабетом старше 60-ти років, у жінок із гестаційним ЦД в анамнезі (діабет, який виникає під час вагітності), а також у осіб з переддіабетом та ожирінням.

Препаратом із доведеною ефективністю, рекомендованим для лікування переддіабету, є метформін. Він покращує показники вуглеводного обміну, знижує ризик прогресування серцево-судинних захворювань. Вчасне призначення метформіну може сприяти відтермінуванню розвитку ЦД 2-го типу до 10 років.

Якщо існують протипоказання до прийому метформіну, лікування розпочинають з препаратів із групи інгібіторів дипептидилпептидази-4, тіазолідіндіонів або препаратів сульфонілсечовини.

Предіабет потребує активного втручання спеціаліста, дотримання рекомендацій щодо зміни способу життя та прийому лікарських засобів за призначенням лікаря.

Переддіабет: коли потрібне медикаментозне лікування? - 2 изображение