6 поширених побічних дій при лікуванні діабету

Як і будь-які лікарські засоби, препарати, які призначають для лікування цукрового діабету (ЦД), мають ряд побічних реакцій. Здебільшого такі ефекти є тимчасовими, проте важливо розуміти, чому вони виникають, як їх попередити та що робити у разі розвитку небажаних проявів.

Автор: Ольга Крохмалюк, медична редакторка, лікарка-інтерн терапевт КНП «Вінницька міська клінічна лікарня №1»

Авторка цієї статті — Ольга Крохмалюк, медична редакторка, лікарка-інтерн терапевтка КНП «Вінницька міська клінічна лікарня №1».

Розлади травлення

Діарея є найбільш поширеним побічним проявом терапії метформіном — пероральний цукрознижуючий препарат першого вибору при лікуванні цукрового діабету 2-го типу (ЦД2). Саме тому його дозу слід підвищувати поступово. Зазвичай симптоми швидко зникають, однак, якщо вони тривають довго і наростають, доцільним є перехід на пролонговану форму препарату або його повна відміна та перехід на інші ліки.

Нудота і блювання

Найчастіше нудота і блювання відмічаються при застосуванні препаратів із групи агоністів глюкагоноподібного поліпептиду 1 (аГПП-1). Такі симптоми здебільшого є тимчасовими. За декілька тижнів організм адаптується до лікування і побічні прояви зникають. Важливо збільшувати дозу препарату поступово.

Дефіцит вітаміну В12

Метформін погіршує всмоктування вітаміну В12, що при тривалому прийомі може призвести до розвитку вітамін В12-дефіцитної анемії. Проявами дефіциту вітаміну В12 є втрата апетиту, металевий присмак у роті, оніміння кінцівок та поколювання у кінчиках пальців. При появі таких ознак слід звернутися до лікаря, який направить на додаткові обстеження, перегляне дозу метформіну та за потреби призначить препарати, що містять вітамін В12.

Інфекції сечовивідних шляхів

Лікарські засоби з групи інгібіторів натрійзалежного котранспортеру глюкози 2 (іНЗКТГ-2) проявляють свій ефект через виведення надлишку цукру з сечею, що може сприяти приєднанню інфекції. Для попередження небажаного ефекту важливо дотримуватися правил інтимної гігієни.

Набряки

Прийом тіазолідіндіонів (піоглітазон) може спричинити набряки внаслідок затримки рідини в організмі, тому їх не рекомендовано застосовувати пацієнтам із серцевою недостатністю. Окрім того, набряки можуть бути ускладненням інсулінотерапії. Зазвичай вони не потребують лікування та зникають самостійно, проте в окремих випадках пацієнти потребуватимуть заміни інсуліну.

Гіпоглікемія

Низький рівень цукру в крові (гіпоглікемія) може бути побічним проявом майже усіх цукрознижуючих препаратів. Найчастіше до гіпоглікемії призводять препарати сульфонілсечовини та інсулін короткої дії. Для попередження гіпоглікемії слід провести корекцію дози перорального засобу або інсуліну, проаналізувати її зв’язок із прийомом їжі та фізичним навантаженням. Легка гіпоглікемія корегується вживанням швидких вуглеводів (цукор у стіках, сік, таблетки дестрози), тоді як важка — потребує невідкладної допомоги.

При виникнені будь-яких побічних проявів слід обов’язково звернутися до лікаря для своєчасного перегляду режиму лікування та усунення небажаних симптомів.

Джерела: