Інсулінорезистентність: 6 популярних запитань і відповідей

Чому виникає інсулінорезистентність (ІР)? Чи пов'язаний її розвиток з горональними порушеннями в організмі? Який зв'язок між інсулінорезистентністю, переддіабетом та діабетом 2-го типу?

Відповіді на ці та інші популярні запитання про ІР — у матеріалі від експертки «Мій цукровий», ендокринологині — Юлії Кривов'яз.

Інсулінорезистентність: 6 популярних запитань і відповідей - изображение

Автор: Юлія Кривов'яз, к.м.н., лікарка-ендокринологиня

Авторка цієї статті — Юлія Кривов'яз, к.м.н., лікарка-ендокринологиня в Медичному центрі Achilles, з більш ніж 10-річним досвідом роботи.

Інсулінорезистентність існує?

Інсулінорезистентність (IР) — стан, при якому клітини інсулінозалежних тканин (переважно жирової, м'язової, тканини печінки) гірше реагують на інсулін, що призводить до компенсаторного збільшення секреції [виділення] цього гормону β-клітинами острівців підшлункової залози, тобто гіперінсулінемії. Отже, виникнення ІР пов’язане з тим, що інсулін задля збереження ефектів його дії [контроль використання і зберігання глюкози в крові] змушений більше виділятись та сильніше впливати на клітини. Такий стан безперечно існує.

Читайте також: Інсулін від А до Я: все, що потрібно знати про цей гормон

Які причини розвитку інсулінорезистентності?

Одним із цих механізмів є зменшення кількості інсулінових рецепторів, інший — утворення продуктів розпаду накопичених тригліцеридів. Їх кількість сильно корелює з IР. Крім того, інші внутрішньоклітинні фактори, включаючи мітохондріальну дисфункцію, а також стрес ендоплазматичного ретикулуму, можуть бути пов’язані з патогенезом IР. IР є деякою мірою синонімом надмірної ваги та ожиріння, оскільки найчастіше є їхнім наслідком. ІР також зустрічається у людей з невеликою надмірною вагою, з ІМТ 26–27 кг/м2, а це означає, що навіть невелика кількість надлишкового жиру в організмі (особливо вісцерального жиру) викликає несприятливі метаболічні ефекти. Це явище часто спостерігається в азіатів.

Читайте також: Як розрахувати індекс маси тіла? Все, що потрібно знати про показник ІМТ

Чи впливають гормональні порушення на ризик розвитку інсулінорезистентності?

Надмірні рівні в крові контрінсулярних гормонів, таких як кортизол, глюкагон, гормон росту, гормони щитоподібної залози чи андрогени, можуть посилювати ІР. Виявлення аномальних рівнів інсуліну (як у випадку переддіабету або цукрового діабету) повинно спонукати до ретельної оцінки пацієнта та диференційної діагностики, тобто визначення, чи IР виникла через неправильний спосіб життя, неправильне харчування та збільшення маси тіла, або може бути вторинною по відношенню до ендокринних захворювань.

Чому інсулінорезистентність може призводити до цукрового діабету 2-го типу?

Тривала гіперсекреція інсуліну при хронічній ІР поступово виснажує секреторну здатність β-клітин підшлункової залози і спочатку розвивається переддіабет, а потім — у деяких пацієнтів — цукровий діабет 2-го типу. Послаблення дії інсуліну призводить до накопичення глюкози в крові.

Читайте також: Переддіабет: як не пропустити небезпечний стан?

Що означає підвищена концентрація інсуліну в плазмі натще?

Гіперінсулінемія натще є одним з перших лабораторних сигналів метаболічних порушень, що супроводжують зайву вагу та ожиріння. Виявлення її в людини з надмірною вагою або ожирінням, але без гіперглікемії, дозволяє усвідомити, що ожиріння є захворюванням, яке потрібно лікувати.

Що пов'язує гіперінсулінемію з синдромом полікістозних яєчників?

ІР є одним із основних патогенетичних компонентів СПКЯ, незалежно від ожиріння. Для жінок з СПКЯ характерна значно більша ІР, порівнянно із жінками такого ж віку та подібним ІМТ.