Чи може хронічний стрес спричинити діабет?

Серед факторів, що підвищують ризик розвитку цукрового діабету, зокрема 2-го типу, генетика, нездорове харчування, малорухливий спосіб життя, паління, фактори навколишнього середовища тощо. Чи може бути хронічний стрес одним з них?

Продовжуйте читати, щоб дізнатися, чи може стрес спричинити діабет.

Чи може хронічний стрес спричинити діабет? - изображение

Автор: Ольга Крохмалюк, медична редакторка, лікарка-ендокринологиня, аспірантка ВНМУ

Авторка цієї статті — Ольга Крохмалюк, медична редакторка, лікарка-інтерн терапевтка КНП «Вінницька міська клінічна лікарня №1».

Стрес — це біологічна реакція людини на негативний вплив подразників, яка сприяє адаптації та мобілізації захисних механізмів. Нервова та гормональна системи налаштовані на те, щоб забезпечити виживання у періоди гострого стресу. Серед механізмів, які беруть у цьому участь — стресова гіперглікемія (підвищення рівня цукру в крові) та резистентність (нечутливість клітин та тканин) до інсуліну.

Короткочасне підвищення глюкози у відповідь на гострий стрес є вродженим захисним процесом. Натомість, коли стрес стає хронічним, це може призвести до тривалої гіперглікемії, інсулінорезистентності (ІР) та, як наслідок, розвитку цукрового діабету 2-го типу (ЦД2). Численні дослідження пов’язують фізичний або емоційний стрес з появою ЦД2.

Читайте також: Як стрес впливає на ваше тіло? 16 цікавих фактів

В умовах стресу наднирникові залози виробляють так звані гормони стресу —глюкокортикоїди (кортизол) та катехоламіни (адреналін, норадреналін). Вони є контрінсулярними, тобто мають ефект, пролежний до дії інсуліну.

В нормі кортизол допомагає підтримувати артеріальний тиск (АТ), сприяє загоєнню ран, регулює роботу імунної системи. Але його тривале, надлишкове виділення підвищує рівень цукру в крові.

Глюкокортикоїди та катехоламіни стимулюють розпад глікогену у печінці та м’язах. Вони знижують здатність скелетних м’язів та жирової тканини поглинати та використовувати глюкозу. Глюкокортикоїди посилюють розпад жирів на гліцерин, що бере участь у синтезі глюкози, та жирні кислоти, які накопичуються у м’язових клітинах і перешкоджають поглинанню глюкози.

Хронічний стрес через тривале підвищення рівня кортизолу може призвести до накопичення вісцерального жиру і зменшення м’язової тканини. Стрес і ожиріння створюють «порочне коло», що зрештою призводить до ІР, хронічної гіперглікемії та порушення вуглеводного обміну.

Деякі дослідження повідомляють про зв’язок між важкими життєвими подіями в дитинстві та потенційним ризиком розвитку цукрового діабету 1-го типу (ЦД1). Соціальні, психологічні, фізичні фактори, що спричиняють надмірне вивільнення катехоламінів і кортизолу, збільшують потребу в інсуліні, а потім посилюють навантаження на β-клітини підшлункової залози (які виробляють інсулін), що прискорює їх виснаження та початок ЦД1. Було виявлено, що у дітей, які пережили серйозний стрес у дитинстві, ризик розвитку ЦД1 до 14 років був у 3 рази вищий.

Пам'ятайте, що стрес є не лише потенційним фактором, що провокує виникнення цукрового діабету, але також негативно впливає на його компенсацію.

У сучасному світі все більше людей перебувають у стані хронічного стресу, уникнути якого важко. Збалансоване харчування, достатня фізична активність та здоровий сон — є ефективними методами мінімізації впливу стресу та попередження пов’язаних з ним ризиків.

Джерела: diabetesjournals.org, ncbi.nlm.nih.gov, karger.com

Читайте також:

10 несподіваних факторів, які можуть спричинити коливання рівня цукру в крові

Покращення психологічної підтримки для українців з діабетом. Долучайтесь до дослідження

Діабет і війна: як зберегти здоров'я