Діа-досвід у всьому світі: ІТАЛІЯ

Як і багато українців, після початку повномасштабного вторгнення, Ганна разом з батьками виїхала з рідного Київа до Італії. Наразі вона мешкає у місті Мессіна, Сицилія.

Ми давно знаємо Ганну як діабет-блогерку, учасницю Діабет-Фестів і цікаву особистість. Та попросили її розповісти про життя з діабетом в Італії, умови для в'їзду, забезпечення людей з ЦД тощо.

Далі — текст автора.

Діа-досвід у всьому світі: ІТАЛІЯ - изображение

Автор: Анастасія Цвігун, редакторка

Діа-досвід у всьому світі: ІТАЛІЯ - 2 изображение

Ганна Кандидатова — психолог-консультант з питань діабету, адаптації, вигорання, тривожності (стаж ЦД1 — 31 рік)

Київ, Україна → Мессіна, Сицилія

Instagram: @kandydatova

Про умови в'їзду в країну та права людей з особливим статусом проживання

Умови для в'їзду для українців, як і скрізь зараз у Європі: приймають і з документами, і без — хто як потрапляє...

По приїзду, необхідно оформити тимчасовий дозвіл на проживання терміном на 1 рік. Потім його можна продовжити ще на 2 роки. Відразу оформляється медична страховка. Загалом у людини, яка в'їхала (для українців) права і пільги будуть такі ж, як у місцевих жителів: медицина безкоштовна (не все!), можливість працювати (якщо знаєш італійську), навчатися тощо.

Допомога від держави складає 300 євро (11 225 грн) на дорослого та 150 євро (5610 грн) на дитину на місяць. Але вона видається лише на три місяці. Як буде далі — поки що невідомо.

Про забезпечення людей з діабетом

Для тих, хто має хронічні захворювання (не лише діабет!) — повне забезпечення всім необхідним. Зокрема, діабетикам безкоштовно видається: інсулін, тест-смужки, голки, ланцети, сенсори.

Є певна процедура, яку потрібно пройти, щоби це все отримувати безкоштовно.

Для початку потрібно потрапити до сімейного лікаря — терапевта. Терапевт виписує рецепт на інсулін, отримуєш — в аптеці. Щоб отримувати тест-смужки, сенсори та інші розхідні, потрібно відвідати діабетолога (терапевт дає направлення). Він складає план лікування. А далі спеціальна комісія вирішує, чого і скільки тобі видавати.

Потрапити до діабетолога не так просто — кому як пощастить. Можливо, доведеться чекати місяць чи більше. Отже, будьте готові до цього і, про всяк випадок, запасіться розхідними.

Для отримання сенсорів треба не менш як півроку перебувати на обліку у діабетолога. Але мені видали за тиждень)

Щодо кількості розхідних матеріалів, які надаються безкоштовно пацієнтам з діабетом. У кожному місті ба навіть регіоні свої правила. Немає якоїсь єдиної програми. Я, наприклад, отримую 50 тест-смужок (1 упаковка), 50 ланцетів, 2 сенсори на місяць та голки до шприц-ручки — 300 шт на 2 місяці.

Також тут діє програма забезпечення людей з діабетом інсуліновими помпами. Я поки що не вникала в подробиці. Але знаю напевно, що можна замінити стару помпу на нову.

В Італії є Червоний хрест. Туди теж можна звернутися та отримати потрібні ліки — безкоштовно.

Про інсуліни

В Італії є усі звичні нам інсуліни, якими користуються у всьому світі. Я використовую Новорапід і Лантус (Abasaglar).

Про ціни на ліки

Ціни на ліки однакові по всій країні. Тобто, в будь-якій аптеці, куди б ви не зайшли, ті ж самі ліки однаково коштуватимуть.

Якщо купувати самостійно в аптеці: інсулін (будь-який) — 50 євро (1870 грн)/упаковка; тест-смужки — близько 25 євро (935 грн)/50 шт.

Я на діабет не витрачаю нічого! Оскільки все видається безкоштовно.

Про підтвердження стану інвалідності та пільги

Для визнання стану інвалідності необхідно подати запит до місцевого санітарного управління (ASL) за місцем постійного проживання. Іноземцям обов’язково мати дозвіл на проживання в Італії.

Процес відбувається приблизно, як у нас. Здаєш аналізи (до речі теж безкоштовно), проходиш лікарів тощо. Єдиний момент — все це відбувається дуже повільно.

Людина зі статусом інвалідності має право на такі пільги:

✅ Щомісячна фінансова допомога (близько 400 евро (15 тис.грн)/міс) або оплата допомоги вдома (виплачує INPS);

✅ Звільнення від сплати медичного «тикета» (оформляється в ASL);

✅ Знижка на проїзні квитки у громадському транспорті (звертатися до місцевих транспортних компаній);

✅ Право на паркування автомобіля у спеціальних зонах (звертатися до СТА, офісу з інвалідності за місцем проживання);

✅ Безкоштовні протези та механізми пересування (оформляється в ASL).

Про діабет-розмаїття

Щодо діабет-харчування, аксесуарів та іншого розмаїття для людей з діабетом тут особливо не морочаться. Спеціалізованих магазинів чи хоча б відділів у супермаркетах немає (принаймні, я не зустрічала). З цукрозамінників — Стевія та Цикламат. І, мабуть, все. Найгірше — тут немає Декстрози. Зовсім. Мені дуууже не вистачає!

Про найкраще і найгірше в Італії для людини з ЦД

З плюсів — повне забезпечення інсуліном та розхідними. А також харчування. Багато овочів, якщо щось із борошна, то лише із твердих сортів!

З мінусів — планування відвідувань лікарів на рік наперед. Якщо щось термінове, то тільки на швидку допомогу, де можна просидіти цілий день, в очікуванні своєї черги.

Місцеві жартують: «Якщо проблема не смертельна, вона сама розсмокчеться, а якщо щось складне, то можна й не дочекатися!». Хоча тут є приватні кабінети. Прийом у лікаря від 120 євро (майже 4500 грн) — не кожен може собі дозволити.

ВСІМ МИРНОГО НЕБА І ГАРНИХ ЦУКРІВ!