Всесвітній місяць боротьби з діабетом: історія та значення

Яка історія діабету, коли вперше було започатковано Всесвітній день боротьби з діабетом і як це вплинуло на рівень обізнаності про захворювання?

• 
• Автор: Анастасія Цвігун, редакторка
• access_time
• more_horiz

  • phone_in_talk close

Листопад — це Всесвітній місяць боротьби з цукровим діабетом, присвячений підвищенню обізнаності та освіченості про те, як цей стан впливає на організм і як йому можна запобігти. У 2024 році головною темою Всесвітнього місяця боротьби з діабетом є профілактика. Більшості випадків діабету, зокрема 2-го типу (ЦД2), можна запобігти за допомогою певних змін у способі життя. Розуміння факторів ризику діабету 2-го типу, таких як вік, вага, расова приналежність тощо, може підвищити ймовірність того, що люди, які перебувають у групі ризику, змінять свій спосіб життя, щоб уникнути розвитку захворювання.

⇒ Кількість випадків діабету подвоюється кожні 15 років 

⇒ Діабет займає 3-тє місце за поширеністю після серцево-судинних та онкологічних захворювань

⇒ ВООЗ прогнозує, що до 2030 року кількість людей з діабетом у світі зросте до 600 млн.

⇒ У 2023 році в Україні було виявлено більше ніж півмільйона нових випадків діабету

Зважаючи на цю «несолодку» статистику, освіта щодо симптомів та профілактики залишається як ніколи важливою. Яка історія діабету, коли вперше було започатковано Всесвітній день боротьби з діабетом і як він вплинув на рівень обізнаності про захворювання за минулі роки?

Історія діабету

Цукровий діабет (лат. diabetes mellītus) був описаний у літературі багатовікової давнини. У давньоєгипетських папірусах пацієнти описувалися як такі, що страждають від надмірної спраги та сечовипускання. Однак єгипетський ендокринолог, який розшифрував папірус Еберса [давньоєгипетський медичний трактат, написаний на папірусі], Поль Галіунгі (Paul Ghalioungui), вважав опис імовірного діабету неточним.

Інші стародавні культури також відзначали симптоми діабету, не називаючи це захворювання, зокрема індійський хірург Сушрута (Sushruta), який описав симптом солодкої, липкої сечі як частину хвороби, яку приписували раціону багатих каст, що містив солодощі. Однак саме у Стародавній Греції термін «діабет» (що, у перекладі з грецької означає «проходження крізь») вперше використав Аполлоній Мемфіський десь між 250 і 300 роками до н.е.. Аретею Каппадокійському приписують популяризацію терміну «діабет», а також перший точний опис цього захворювання. Аретей описував діабет як хронічний стан з постійним сечовипусканням і нестерпною спрагою, що протікає через нирки і сечовий міхур. 

«Mellitus», що з латинської означає «солодкий», з часом увійшло в назву через солодкий характер сечі у хворих на діабет [diabetes mellītus]. Це сталося в 17 столітті, коли англійський лікар Томас Вілліс (Thomas Willis) написав про солодкість сечі пацієнтів з діабетом, яку Сушрута задокументував століттями раніше. Вілліс пояснив це поєднанням харчових звичок і психологічного горя, а також помітив скорочення і посмикування, характерні для діабетичної нейропатії. Він припустив, що дієта з деяких видів овочів, рису та білого крохмалю може покращити самопочуття пацієнтів. У 18 столітті інший англійський лікар, Метью Добсон (Matthew Dobson), виявив цукор у сечі.

У 19 столітті відбувся значний стрибок у розумінні діабету завдяки французькому фізіологу Клоду Бернару (Claude Bernard), скандально відомому тим, що у своїх дослідженнях він використовував вівісекцію тварин [операція, проведена для експериментальних цілей на живому організмі]. Його дослідження показали, що собаки, які їли більше вуглеводів, мали велику кількість глюкози у своїй печінці. Він дійшов висновку, що в печінці зберігається крохмалиста речовина, яку він назвав глікогеном, що перетворюється на глюкозу і виділяється в кров, що, на його думку, і викликає діабет.

Пізніше того ж століття німецькі лікарі Оскар Мінковський та Йозеф фон Мерінг (Oskar Minkowski, Joseph von Mering) відкрили роль підшлункової залози в регуляції рівня глюкози. Це стало відомо після того, як вони провели панкреатектомію [видалення підшлункової залози] собакам, у яких до операції в сечі не було цукру, і у собак розвинулася глікозурія [наявність глюкози в сечі]. Це було особливо важливим відкриттям, оскільки воно призвело до відкриття рятівного засобу для пацієнтів з діабетом — інсуліну.

Відкриття інсуліну

Відкриття того, що підшлункова залоза відіграє певну роль у регулюванні рівня цукру в організмі, змусило інших дослідників замислитися над тим, чи можна щось із цього органу витягти і ввести через ін'єкцію. У 1921 році Фредерік Бантінг (Frederick Banting) у співпраці з Чарльзом Бестом (Charles Best) видалив підшлункову залозу собаки, заморозив її, подрібнив і ввів собаці, якій видалили підшлункову залозу. Рівень цукру в крові собаки значно знизився протягом 2 годин. Колеги Джон Маклеод і Джеймс Колліп (John MacLeod, James Collip) допомогли вдосконалити процес екстракції, назвавши отриману речовину «інсуліном».

У 1922 році інсулін вперше випробували на людині, ввівши його 14-річному хлопчику з Торонто на ім'я Леонард Томпсон. Томпсону зробили 2 ін'єкції, і друга була приголомшливо успішною: всього за 24 години рівень глюкози в його крові знизився з небезпечно високих 29 ммоль/л до 6.7 ммоль/л. У 1923 році фармацевтична компанія Lilly у співпраці з компаніями Banting and Best випустила перший в історії комерційно доступний інсулін.

В наступні десятиліття дослідження призвели до створення численних препаратів інсуліну. У 1955 році доктор Фредерік Сенгер (Frederick Sanger) та його колеги з Кембриджського університету визначили первинну структуру інсуліну — ланцюг з 21 амінокислоти А та ланцюг з 30 амінокислот В, які з'єднані між собою дисульфідними зв'язками. У 1963 році було винайдено першу інсулінову помпу, а в 1978 році науковці компанії Lilly спільно з науковцями Genentech створили рекомбінантний людський інсулін з використанням кишкової палички. До 1982 року компанія Lilly вже мала комерційно доступний інсулін для людей, виготовлений з рекомбінантної ДНК.

Коли відбувся перший Всесвітній день боротьби з діабетом?

Всесвітній день боротьби з діабетом (World Diabetes Day) служить нагадуванням людству про те, що поширеність захворювання невпинно зростає. Вперше Всесвітній день «Д» був проведений Міжнародною діабетичною федерацією (IDF) і Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) 14 листопада 1991 року для координації боротьби з діабетом у всьому світі.

Дата 14 листопада обрана в знак визнання заслуг «батька інсуліну» Фредеріка Бантинга, який народився 14 листопада 1891 року.

Всесвітній день боротьби з діабетом охоплює мільйони людей по всьому світу і об'єднує діабетичні громади 145 країн з благородною метою підвищення обізнаності про захворювання та його ускладнення. Щороку висвітлюється нова тема, що стосується безпосередньо людей з діабетом, наприклад, «Медична сестра і діабет», «Доступ до лікування діабету», «Діабет і права людини». Головною темою Дня діабету 2024 є «Профілактика діабету».

Починаючи з 2007 року, день діабету відмічається під егідою Організації Об'єднаних Націй (ООН).

Важливість підвищення обізнаності про діабет

Незважаючи на те, що рівень обізнаності про діабет підвищився, а численні варіанти лікування стали більш доступними, діабет залишається поширеним у всьому світі. У 1980 році на діабет хворіли 108 мільйонів людей у всьому світі; до 2014 року ця цифра становила 422 мільйони. Згідно з дослідженням, опублікованим у журналі The Lancet, у 2021 році приблизно 529 мільйонів людей у всьому світі жили з діабетом. Це ж дослідження прогнозує, що до 2050 року на діабет можуть захворіти понад 1,31 мільярда людей.

Значною мірою зростання поширеності діабету пов'язане з глобальним збільшенням індексу маси тіла (ІМТ), що пояснюється обмеженим доступом до здорової їжі в регіонах з низьким і середнім рівнем доходу. Ожиріння є важливим фактором ризику діабету 2-го типу. Це робить обізнаність про діабет особливо важливою. У 2021 році 96% випадків діабету припадало саме на діабет 2-го типу. Оскільки такій великій кількості випадків діабету можна було б запобігти, підвищення обізнаності про фактори ризику, контроль рівня глюкози в крові та дотримання звичок здорового способу життя є вкрай важливими, оскільки це може допомогти людям, зокрема тим, хто перебуває у зоні підвищеного ризику, ухвалювати більш усвідомлені рішення щодо свого здоров'я.

Читайте також:

14 цікавих фактів про діабет

Профілактика діабету: 6 порад, як взяти ситуацію під контроль

«Діабет під контролем» — акція до Дня діабету. Пройди скринінг і дізнайся про свої ризики в лабораторії CentroLab