Ендокринологиня з діабетом: «Хочу бути прикладом для мотивації, а не для співчуття»

Ми знаємо, як ви любите діабет-історії від наших читачів. Але ця історія — особлива. Тому що її головна героїня не просто живе з цукровим діабетом, вона — ендокринологиня з діабетом. Ми вирішили поспілкуватися з нею та дізнатися, як діабет допомагає (чи заважає) у її професії та у житті.

Знайомтесь з Ангеліною Коваль!

Ендокринологиня з діабетом: «Хочу бути прикладом для мотивації, а не для співчуття» - изображение

Автор: Анастасія Цвігун, редакторка

Вітаю усіх читачів «Мій цукровий»! Мене звати Ангеліна Коваль. Я — лікарка-ендокринологиня, і у мене цукровий діабет 1-го типу. Свій шлях до омріяної професії я розпочала з навчання у ВНМУ ім. М.І. Пирогова. Наразі працюю в Медичному центрі «Oxford Medical» у Вінниці. Постійно вдосконалюю свої знання та навчаю інших жити з діабетом. Окрім роботи, займаюся спортом, співаю, пишу вірші — це моя «віддушина». До вступу в медичний університет мріяла стати журналісткою, але про свій вибір на користь медицини не шкодую.

Як я захворіла

Зазвичай такі історії починаються так: «...життя розділилося на «до» та «після»...», або щось на кшталт цього. Моє життя не ділилось на «до» та «після» діабету, оскільки я захворіла ще дитиною і мало пам’ятаю себе без нього (хіба що з розповідей мами).

Мама навчила мене правильно сприймати свій діагноз і жити з ним, і допомогла визначитися із вибором професії.

Напередодні того, як мені встановили діагноз «цукровий діабет 1-го типу», я втратила близьку людину — свого батька. Ймовірно, саме стрес і став тим самим пусковим механізмом розвитку діабету. Типові симптоми — постійна спрага і нічні візити до туалету, різка втрата ваги, відсутність апетиту (єдине, що я їла — окраєць чорного хліба, натертий зубчиком часнику).

Бабусю непокоїв мій стан і вона декілька разів наполягала на перевірці рівня цукру в крові, але я страшенно боялася будь-яких медичних маніпуляцій. До того ж, дільнична лікарка сказала, що це просто реакція на стрес... Так пройшло кілька місяців, допоки одного дня я не почала непритомніти і не опинилася у реанімації ендокринологічного диспансеру.

Далі — Школа діабету, санаторії, знайомство з новим життям і такими ж дітьми, як я та купа діабет-літератури.

Сьогодні я «дружу» зі своїм діабетом

20 років з діабетом — це відносно багато. Для мене це — більша частина життя!

Контроль діабету — це вже мій навик. Я знаю свою чутливість до інсуліну і скільки одиниць мені потрібно вколоти на ту чи іншу їжу; знаю, як на мій рівень цукру впливають ПМС, стресові ситуації, різні види фізичних навантажень тощо; підібрала продукти, які найбільше мені підходять за смаковими якостями та вмістом вуглеводів. Я познайомилась з собою і вивчила свій організм. Звичайно, не обійшлось без помилок. Але сьогодні я «дружу» зі своїм діабетом.

Не хочу викликати співчуття, завжди прагнула бути прикладом для мотивації!

Чого з сучасних засобів контролю ЦД мені найбільше не вистачало 20 років тому

Сенсора. Це дуже зручно, адже ваш цукор завжди перед очима. Зараз він мені дуже допомагає, особливо під час роботи.

Ендокринологиня з діабетом: «Хочу бути прикладом для мотивації, а не для співчуття» - 2 изображение

Помпа чи ручка? Чому?

Я завжди користувалася шприц-ручками. Для мене це питання звички, і мені поки так комфортно. Можливо спробую помпу в майбутньому, наприклад, на період вагітності. Але якщо помпа, то вже із замкнутим циклом (AID).

Мій останній глікований (ГГ, А1С)

6,6 %

Чи вплинув діабет на вибір професії

Однозначно, так. На відміну від багатьох своїх однокурсників, я ще з першого курсу знала, яким саме лікарем я хочу бути, і з нетерпінням чекала початку клінічних дисциплін — курс з ендокринологіі стартував з 4-го року навчання.

«Мій діабет — це...»

Моя особливість та шлях до успіху в кар’єрі лікаря.

Чи допомагає діабет у моїй професії

Звичайно, допомагає. Особливо з пацієнтами з вперше виявленим діабетом. Я на власному досвіді знаю, що вони відчувають і через що проходять. Страх в їхніх очах змінюється на надію, після того, як я кажу, що теж живу з цукровим діабетом 1-го типу. Це допомагає встановити більш довірливий зв’язок між мною та пацієнтом. Мій діабет дозволяє давати поради та рекомендації виходячи не лише з теорії, а й з практики.

Чи спостерігаються ендокринологи з діабетом у інших ендокринологів

Наразі у цьому немає потреби. Спілкуюся з іншими ендокринологами виключно, як з колегами.

5 порад для кращого контролю діабету:

Продовжуйте контролювати свій діабет, навіть якщо ви втомлюєтеся від нього.
Навчіться підбирати правильні дози інсуліну — це найважливіше.
Принцип: «їм що і скільки хочу і колю на це інсулін» — не працює (часто бачу таку помилку на консультаціях). Інсулін — це анаболічний гормон та може сприяти набору ваги. Мені свого часу через це доводилось двічі скидати вагу по 20 кг.
Займайтеся спортом!
Регулярно робіть скринінг здоров'я (принаймні раз на рік).