Фредерік Бантінг: 10 цікавих фактів з життя винахідника інсуліну

Більшість знають про Фредеріка Бантінга, як про людину, що винайшла гормон інсулін, врятувавши тим самим мільйони життів по всьому світу. Саме тому 14 листопада — Всесвітній день боротьби з цукровим діабетом — збігається з його днем народження. Окрім наукових досягнень, у житті Бантінга було чимало цікавих, але маловідомих моментів. Напередодні важливої дати хочемо розповісти вам про десять цікавих фактів з його життя, про які знають не всі.

• 
• Автор: Анастасія Цвігун, редакторка
• access_time
• more_horiz

  • phone_in_talk close

Сер Фредерік Грант Бантінг (Frederick Grant Banting, 14.11.1891, Аллістон — 21.02.1941, Ньюфаундленд) — канадський лікар і фізіолог, один із винахідників гормону інсуліну. Лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицини 1923 року (спільно з Джоном Маклеодом). На знак визнання заслуг Ф. Бантінга Всесвітній день боротьби з діабетом відзначається в його день народження — 14 листопада.

1. Релігійні мрії батьків

Батьки Бантінга мріяли бачити сина священиком. Після школи він вступив на теологічний факультет Торонтського університету (1912), проте після деякого часу зрозумів, що його покликання — медицина. Він перевівся до медичної школи, де почалася його справжня наукова кар’єра.

2. Військова служба та поранення

Під час Першої світової війни Бантінг намагався приєднатися до канадської армії, але спочатку його не прийняли через поганий зір. У 1915 році він відправився до Європи військовим лікарем. Під час битви під Камбре (1918) був поранений і ледве не втратив руку — осколки пошкодили артерію, почалася важка кровотеча. У 1919 році він отримав британський Військовий хрест за героїзм.

3. Мистецтво та хобі

Фредерік любив малювати і навіть брав участь у творчій експедиції до Полярного кола з групою художників. Він не прагнув стати відомим митцем, а просто присвячував мистецтву вільний час і душу. Крім того, він пробував різьблення по дереву. Його друзі згадують: «...він настільки захопився, що зрубав своє улюблене вишневе дерево, щоб використовувати деревину для скульптури...». 

4. Студентська робота над фармакологією надихнула на відкриття інсуліну

Щоб підзаробити, Бантінг читав лекції студентам-медикам. Одного разу під час підготовки до занять він дізнався про острівці Лангерганса, після чого вирішив спробувати виділити гормон підшлункової залози у собак. Цей експеримент став ключовим кроком до відкриття інсуліну.

5. Нобелівська премія у 32 роки

У 1923 році він разом із Джоном Маклеодом отримав Нобелівську премію з фізіології та медицини. У віці 32 років Бантінг став одним із наймолодших лауреатів премії, що підкреслює масштаб його наукових досягнень.

6. Лицарське звання

У 1934 році його посвятив у лицарі король Георг V, і з тих пір він носив титул «сер». Ця честь стала підтвердженням внеску Бантінга у медицину та науку.

7. Дослідження для авіаторів

Під час Другої світової війни Бантінг вивчав, як пілоти втрачають свідомість під час перевантажень, і допоміг створити G-костюм, що запобігає непритомності. Його робота значно підвищила безпеку польотів та рівень виживання пілотів.

8. Трагічна загибель

21 лютого 1941 року сер Фредерік загинув у авіакатастрофі біля Ньюфаундленду у віці 49 років. Літак вийшов з ладу під час перельоту до Англії, куди він прямував для проведення експлуатаційних випробувань льотного костюма для авіаторів.

9. Астрономічна пам’ять

На честь Бантінга названо місячний кратер «Banting» та астероїд (43293) Banting. Це рішення ухвалив Міжнародний астрономічний союз у 1973 році, увіковічнивши його ім’я в космосі.

10. Полум’я надії

У 1989 році в Канаді, в Онтаріо, запалили «Полум’я надії» — вічний вогонь, який символізує боротьбу з діабетом. Він згасне лише тоді, коли буде знайдено ліки від хвороби, яку допоміг зробити керованою сер Фредерік.

Читайте також:

Всесвітній місяць обізнаності про діабет: історія, символіка та значення

Активності до Дня діабету 2025 в Україні: що на вас чекає

Кожен третій українець з діабетом має зайву вагу: що показало наше всеукраїнське опитування