«У важкі часи люди з діабетом можуть почуватися ще більш самотньо» Діабет-блогерка про свій подкаст, вагітність та життя з діабетом у Польщі

Ми знаємо, що ви любите історії різних людей з діабетом та завжди намагаємось знаходити цікавих героїв: майстер спорту, діабет-блогер, ендокринологиня з діабетом чи навіть рекордсмен з Великої Британії... Вони надихають, мотивують та своїм прикладом доводять, що з діабетом можна жити наповненим життям і здійснювати мрії.

Знайомтеся з Оксаною Матісс, амбасадоркою низького глікемічного індексу, як вона сама себе називає, авторкою діабет-подкасту та, віднедавна, мамою (вітаємо!). У цій чарівній дівчини стільки всього! Тож ми не могли впустити можливість поспілкуватися з нею.

• 
• Автор: Анастасія Цвігун, редакторка
• access_time
• more_horiz

  • phone_in_talk close

---

Оксана Матісс (30 років, стаж ЦД1 — 7 років)

діабет-блогерка, мама

Україна → Польща

Instagram: @oksanamatiss

YouTube-канал: @tabletkahliukozy

Як я захворіла

Мені було 23 роки, я саме готувалася до здачі магістерської роботи в університеті. Тоді я помітила, що почала різко худнути, але не надала цьому важливого значення. Вже за 4 місяці мені стало важко підійматися сходами через печіння у м’язах, з’явилася задишка та страшна спрага. Я вирішила здати звичайний аналіз крові і побачила цукор натще 10,8 ммоль/л. Моя бабуся мала цукровий діабет 1-го типу, тож я приблизно розуміла, що це означає. Вже за добу я була в ендокринологічному відділенні, де мені вперше зробили ін’єкцію інсуліна. Цей епізод  досі залишається у спогадах, як один з найтравматичніших...

Мій стаж ЦД

7 років.

Останній глікований (А1С)

5.6%

Помпа чи ручка?

Перший рік після маніфесту я користувалася шприц-ручками. Різні інсуліни однаково не давали мені бажаної компенсації, та я стабільно мала або зависокий або занизький цукор. Тричі того року я потрапляла до лікарні з високим рівнем ацетону, який не могла збити самостійно. Тоді лікарка порадила мені встановити інсулінову помпу, мовляв, у моєму випадку вона є необхідною. Ціна на помпу в Україні тоді була страшно високою, і все ж я не бачила іншого варіанту. Після перших трьох місяців з помпою у мене вирівнявся цукор і я нарешті знову згадала як це — почуватися нормально, без постійних голових болей та слабкості від безкінечних стрибків цукру та ацетону. 

Що означає «амбасадорка низького ГІ»?

Я глибоко переконана, що харчування іжею з невисоким глікемічним індексом (ГІ) — це основа нашого здоров'я, рівного цукру та гарної шкіри. Саме тому в своєму інстаграм я часто ділюся рецептами цільної їжі, які є простими, швидкими та дають можливість тримати графік глюкози в межах відносної норми. В деяких людей з діабетом (і я до них належу) коливання цукру погано впливають на шкіру, а догляд за нею — це моє найбільше захоплення. Тому для мене низький ГІ — це win-win з якого боку не поглянь.

Про ідею створити діабет-подкаст

Ще на початку життя з діабетом 1-го типу я записала відео про те, як користуватися помпою (на той час вона була мало в кого, тож інформації бракувало). З початком повномасшабного вторгнення мені захотілося повернутися до цього, бо я відчувала, що в такі важкі часи люди з діабетом, які окрім іншого, щодня живуть з доволі малозрозрозумілим та стигматизованим у суспільстві захворюванням, можуть почуватися ще більш самотньо. До того ж, кількість випадків діабету сильно зросла під час війни. Можу лише уявити, як складно прийняти цю новину у такий, й без того непростий, період.

Аудіо-формат, як на мене, є значно зручнішим та більше відповідає темпу сучасного життя, тож було вирішено записувати подкасти (на додачу до відео). Проте сама ідея не змінилася — ділитися інформацією, яка може бути корисною для людей з діабетом, та тих, хто турбується про своє здоров'я.

Дивіться подкаст Оксани «(Не)солодкі розмови — Кріс Фоменко про вагітність, життя в Німеччині та стосунки з дібетом»

В планах ще багато цікавого. Наприклад, записати подкасти з різними лікарями, щоб задати їм питання, які часто не встигаєш проговорити під час прийомів. А ще мрію поспілкуватися зі знаменитою у діабетичних колах Келсі Баском, режисеркою з ЦД1, яка нещодавно випустила фільм про життя з діабетом 1 типу «Quarter».

Про життя з діабетом у Польщі

У Польщі система дуже схожа на нашу.  Ставлення лікарів таке ж, як і у сучасних спеціалістів в Україні — спокійне, без зайвої драми, без залякувань про наслідків поганої компенсації. Допоки ти не маєш якихось важких ускладнень, ти — звичайна людина, лише з особливими потребами. У ендокринолога отримуєш рецепт на інсулін, який також реімбурсується (тобто, відшкодовується державою). Розхідні до помпи або, наприклад, тест-смужки до глюкометра безкоштовно тільки до 25 років. Вагітні з діабетом можуть отримати знижку на безперервний моніторинг глюкози (CGM) FreeStyleLibre.

Мої витрати на діабет тут майже не змінилися. Як і раніше, купую канюлі, резервувари та Dexcom, здебільшого з маркет-плейсів типу Olx. Це дешевше, ніж купувати, в магазинах.

Про улюблених діабет-блогерів

Дуже поважаю усі українські діа-ініціативи — школу діабету Лєни Філатової, усі форми контенту від «Мій цукровий», блоги наших лікарів-ендокринологів.

Порада майбутнім матусям з діа

Я налаштувала себе на різні можливі сценарії, але усе пройшло значно легше, простіше та без нюансів.

Головна порада усім майбутнім матусям з діа (і без) — перш ніж рознервуватися, глибоко та повільно подихайте 5 хвилин, подих за подихом. Більшість речей, які на початку здаються страшними, такими не є. Будьте уважними до себе, бережіть свої сили, вони дуже знадобляться. І пам'ятайте, що світ наповнений історіями щасливого материнства жінок, які мали дуже різні діагнози. Якщо ви маєте бажання стати мамою, з сучасними гаджетами та широкими знаннями сучасних лікарів, зараз — чудовий час.

Найголовніше для гарної компенсації це…

Найважливіші речі завжди прості. Для моєї компенсації мені вистачає дієти з великим вмістом клітковини, руху, спокою, сну (материнство показало, який він важливий для компенсації) та прийняття себе, адже наше ставлення до себе — це емоції, емоції — це гормони, а гормони впливають на здоров'я.

Про стосунки з діабетом

Спочатку, коли я тільки дізналася про свій діабет, хвороба здавалася страшно обмежуючою. Далі був період нехтування — не хотілося займатися собою і серйозно ставитися до здоров'я. Тепер я відчуваю, що нарешті прийшла до поваги свого тіла та його «лімітів». Діабет не викликає особливих гордощів, але і не провокує сорому чи злості, як раніше. Хвороба не обов'язково повинна чогось тебе навчити, але і ти не мусиш її любити. Це та частина твого життя, яку ти просто приймаєш, роблячи те, що від тебе залежить.

Читайте також:

«У всьому винне кохання...» Діабет-блогерка про особисту драму, переїзд до Німеччини та забезпечення людей з діабетом

«Діабет мене не зупинить!» Спортсмен з Британії про свій діагноз, світовий рекорд та допомогу українцям

Ліла Мосс з гордістю продемонструвала свій CGM у новій модній кампанії