
Селен — потужний антиоксидант, який захищає клітини організму від дії вільних радикалів, а також необхідний для повноцінної роботи щитоподібної залози. Він допомагає роботі ферменту, відповідального за перетворення головного гормону залози — тироксину — в біологічно активну форму, що безпосередньо впливає на обмін речовин.
Селен (Se) є незамінним мікроелементом, який виконує надзвичайно важливі для здоров'я людини біологічні функції.
Селен запобігає підвищенню рівня гомоцистеїну в крові, який здатен пошкоджувати ендотеліальні клітини та провокувати розвиток атеросклерозу.
Селеновмісний фермент (дейодиназа) перетворює неактивний тироксин на активний трийодтиронін.
Селен бере безпосередню участь у захисті імунної системи від дії вірусів, бактерій та інших негативних факторів.
Селен бере участь у процесах дозрівання, функціонування і забезпечення рухливості чоловічих статевих клітин — сперматозоїдів.
Селен запобігає утворенню ракових клітин, оскільки він не дозволяє утворюватися вільним радикалам, які руйнують клітини організму.
Селен бере участь у забезпеченні нормального скорочення м'язів, підвищенні витривалості та пришвидшенні процесів відновлення після значних фізичних навантажень.
Завдяки вираженим антиоксидантним властивостям, прийом селену не тільки сповільнює процес старіння, а й відсуває його, тому що збільшується активність стовбурових клітин.
Недостатнє споживання селену може підвищувати ризик розвитку раку, нейродегенеративних захворювань і дисфункції щитоподібної залози.
Нормальна кількість селену в плазмі крові дорослої людини коливається у межах 74,0-139,0 мікрограм на літр.
Донедавна існували емпіричні рекомендації, які полягали у збільшенні споживання селену за допомогою дієти або добавок. В результаті дієтичні добавки селену стали широко застосовуватись по принципу «чим більше, тим краще».
Однак, недавні дослідження показали, що високе споживання селену пов'язано з підвищеним ризиком хронічних захворювань, таких як цукровий діабет, неалкогольна жирова хвороба печінки, а також смертність з усіх причин. Ці дослідження підтверджують, що споживання селену в правильному діапазоні має вирішальне значення для благополуччя людини, при цьому занадто високий або занадто низький його рівень є шкідливим.
Безпечна верхня межа селену становить 400 мікрограмів на день у дорослих. Все, що вище, вважається передозуванням.
Джерелом селену можуть бути як органічні (селенометіонін, селеноцистеїн), так і неорганічні сполуки (селеніт, селенат). Селенометіонін міститься в рослинних продуктах (особливо в злаках) і селенових дріжджах, селеноцистеїн — здебільшого в продуктах тваринного походження. Неорганічні форми (селеніт і селенат) є компонентами харчових добавок.
Слід бути обережним під час використання добавок, оскільки надмірне споживання Se призводить до токсичних ефектів, а останні дослідження показали, що навіть субтоксичні дози можуть мати негативний вплив, наприклад, підвищуючи ризик розвитку цукрового діабету 2 типу, ураження нирок, серцево-судинних захворювань.
Вміст селену в харчових продуктах напряму залежить від вмісту цього мікроелемента в ґрунті.
ВАЖЛИВО: Обов'язково проконсультуйтеся зі своїм лікарем щодо прийому будь-яких вітамінів чи БАД-ів. Він пропише необхідні аналізи для виявлення можливих дефіцитів та допоможе підібрати правильне дозування.
Читайте також:
Які вітаміни потрібні при діабеті: ХРОМ
Як перевірити себе на дефіцити?
САМОЛІКУВАННЯ МОЖЕ БУТИ ШКІДЛИВИМ ДЛЯ ВАШОГО ЗДОРОВ'Я!
Ви не авторизовані