Інтервальне голодування при діабеті: користь чи ризик?

Чи можна дотримуватися інтервального голодування при цукровому діабеті? Користь для здоров'я, можливі ризики та результати останніх досліджень.

Автор: Ольга Гончар, медичний редактор

Інтервальне (або преривчасте, періодичне) голодування — це система харчування, яка передбачає чергування періодів повної або часткової відмови від їжі з нормальним харчуванням. Існує декілька схем періодичного голодування, які відрізняються кількістю днів голодування та нормою калорій.

Найпопулярнішими схемами інтервального голодування (ІГ) є:

Метод 16/8

Метод, який передбачає пропуск сніданку та обмеження щоденного періоду прийому їжі до 8 годин (наприклад, з 13:00 до 21:00) з наступним періодом голоду протягом 16 годин. Тобто, 8 годин на день — нормальне харчування (обід та рання вечеря), 16 годин — відмова від їжі (вночі під час сну та період до обіду).

Метод «їсти — не їсти»

Передбачає голодування протягом 24 годин один або два рази на тиждень.

Дієта 5:2

Передбачає 2 розвантажувальні дні на тиждень, під час яких дозволено споживати не більше 500–600 калорій на день.

Переваги для здоров’я при діабеті:

Зниження ваги

ІГ може допомогти скинути зайву вагу та зменшити жирові відкладення на животі (вісцеральний жир).

Зниження резистентності до інсуліну

ІГ може зменшити резистентність до інсуліну, внаслідок зниження глікемії на 3–6% та, відповідно рівня інсуліну натще на 20–31%.

Відновлення клітин

Пошкодження клітин при ЦД з часом призводить до розвитку ускладнень (нейропатія, нефропатія, ретинопатія).

Підтримання здоров’я серця

ІГ може знизити рівень холестерину, ліпопротеїдів низької щільності та тригліцеридів в крові — важливих факторів ризику серцевих захворювань.

Гальмування процесів запалення

Деякі дослідження показують позитивний вплив ІГ на зниження маркерів запалення — основного фактора багатьох хронічних захворювань, зокрема, ЦД.

Ризики пов’язані з ІГ:

Зневоднення;
Погіршення контролю глікемії;
Гормональний дисбаланс;
Підвищена втомлюваність, різкі зміни настрою;
Компульсивне переїдання та інші розлади харчової поведінки;
Порушення роботи шлунково-кишкового тракту.

ЦД 1-го типу і ІГ

Практика ІГ при ЦД 1-го типу обмежена через високий ризик розвитку гіпоглікемічних станів, та належних досліджень за участю пацієнтів з ЦД 1-го типу не проводилося.

Неналежним чином сплановане ІГ при ЦД 1-го типу може спричинити пошкодження нирок, включаючи ниркову недостатність на фоні зневоднення та гіпоглікемію.

Попри такі ризики практика ІГ для людей з ЦД 1-го типу може бути корисною за умови належним чином відрегульованого дозування базального інсуліну в періоди голоду, регулярного моніторингу рівня глюкози в крові та профілактики зневоднення.

ІГ може бути корисним для пацієнтів з ЦД 1-го типу, які:

споживають багато вуглеводів та, відповідно, приймають високу дозу інсуліну для контролю рівня цукру в крові,
мають резистентність до інсуліну та зайву вагу.

ВАЖЛИВО! Перш ніж почати інтервальне голодування при ЦД 1-го типу, обов'язково проконсультуйтеся з вашим лікарем.

ЦД 2-го типу і ІГ

Згідно з результатами досліджень ІГ є ефективною та безпечною системою харчування при діабеті 2-го типу для поліпшення глікемічного контролю, зниження глікованого гемоглобіну, зниження загальної добової дози інсуліну та/або пероральних цукрознижувальних препаратів, зменшення та контролю маси тіла.

Пацієнтів з ЦД 2-го типу за потенційним ефектом від ІГ можна розділити на три групи:

Переддіабет або ЦД 2-го типу, які не приймають цукрознижувальних препаратів. Це «ідеальні» кандидати для ІГ, оскільки позитивні ефекти від такої системи харчування (зниження рівня глікованого гемоглобіну, резистентності до інсуліну, артеріального тиску та втрата ваги) можуть запобігти необхідності застосовувати медикаментозну корекцію рівня глюкози.
Пацієнти з ЦД 2-го типу, які приймають пероральні цукрознижувальні засоби (зокрема, похідні сульфанілсечовини). Ці пацієнти також є хорошими кандидатами для ІГ, але попередньо необхідна консультація лікаря з метою корекції дози препаратів, та посилення моніторингу рівня глюкози в крові, оскільки існує ризик розвитку гіпоглікемії.
Пацієнти з інсулінозалежною формою ЦД 2-го типу. Пацієнти цієї групи можуть спробувати практику ІГ під наглядом лікаря. Оскільки, як і для пацієнтів з ЦД 1-го типу, при ІГ може бути відкоригований/скасований прийом короткострокового інсуліну та відрегульовані дози базального інсуліну на період голодування.

Хоча попередні дослідження демонструють обнадійливі результати ІГ, відсутні дані щодо довгострокових ефективності та безпеки такого методу харчування як серед здорових людей, так і серед пацієнтів з ЦД.

Читайте також:

Кетогенна дієта при діабеті: все, що потрібно знати

Безглютенова дієта: корисно чи модно? Що говорить ендокринолог

Веганство та вегетаріанство при діабеті: ризик чи користь?