«Я хочу бути натхненням для інших». Учасниця американського шоу «Танці з зірками» — про діабет 1 типу, сцену та силу не здаватись

Для американської танцівниці Райлі Арнольд (Rylee Arnold) танці з дитинства були не просто захопленням, а центром усього життя. Постійні тренування, виступи, конкурси та репетиції стали для неї звичною реальністю ще у ранньому віці. Вона росла у творчій атмосфері та мріяла про професійну сцену, а згодом стала відомою завдяки участі у шоу Dancing with the Stars («Танці з зірками»).

Зовні її життя могло здаватися ідеальним: успіх, популярність, улюблена справа, постійний рух вперед... Але у 15 років Райлі зіткнулася з серйозним випробуванням, яке повністю змінило її погляд на себе, своє тіло та майбутнє — їй діагностували цукровий діабет 1-го типу (ЦД1).

Сьогодні Райлі відкрито говорить про життя з ЦД1, розповідає про труднощі контролю глюкози, страхи, виснаження та переживання. Її історія може стати джерелом підтримки для багатьох людей, які лише починають свій шлях після встановлення діагнозу.

• 
• Автор: Анастасія Цвігун, редакторка
• access_time
• more_horiz

  • phone_in_talk close

Райлі Арнольд (Rylee Arnold) — американська професійна танцівниця, найбільш відома завдяки участі у шоу Dancing with the Stars («Танці з зірками», США).

Кілька фактів про неї:

• Народилася у 2005 році в штаті Юта (США)
• Професійна танцівниця (латина та бальні танці)
• Стала відомою після участі у шоу Dancing with the Stars: Juniors (2018), де посіла призове місце. Пізніше стала професійною танцівницею в основному шоу Dancing with the Stars з 2023 року
• Молодша сестра відомої танцівниці Ліндсі Арнольд (Lindsay Arnold)
• Активна в соцмережах (TikTok та Instagram), де має велику аудиторію
• Публічно розповіла про життя з цукровим діабетом 1-го типу (стаж ЦД1 — 5 років)

Симптоми, які спочатку здавалися просто втомою

Перші симптоми з’явилися у період, коли танцювальний сезон був у самому розпалі. Райлі багато подорожувала, постійно тренувалася та брала участь у змаганнях. Саме тому тривожні зміни у самопочутті вона спершу списувала на виснаження.

Дівчина постійно відчувала спрагу, часто ходила до туалету, майже не спала та була надзвичайно виснаженою. Під час танців їй бракувало сил, а організм ніби перестав слухатися.

«Я була страшенно голодна. Я пила дуже багато води. І все одно почувалася погано».

Ситуація поступово погіршувалася. Вночі їй доводилося прокидатися по кілька разів [аби помочитися], а вранці вона не могла піднятися з ліжка через сильну втому. Проте навіть тоді ніхто не підозрював діабет — у її родині не було такого діагнозу, тому думка про хворобу навіть не виникала. [ЦД1 може бути генетичним.]

Цукор 56,8 ммоль/л і госпіталізація

Одного дня після тренування Райлі відчула сильний голод та з’їла велику кількість їжі з високим вмістом вуглеводів.

«Я взяла морозиво, колу, бургер і картоплю фрі — буквально все, що ви можете собі уявити, що містить вуглеводи. [Якщо вашому організму недостатньо інсуліну, він не зможе належним чином засвоїти глюкозу з вуглеводів.]

Невдовзі дівчина практично знесилилася. Її батько відвіз її до лікарні, де медики виміряли рівень глюкози у крові. Результат був критичним — глюкометр навіть не зміг показати точне число, відображаючи лише слово «високий». Пізніше аналіз крові показав рівень глюкози 56,8 ммоль/л (!).

«Якби я просто лягла спати тієї ночі, а не поїхала до лікарні, я могла б просто більше не прокинутися».

Лікарі госпіталізували її на три дні. 

Найбільший страх: «Чи зможу я знову танцювати?»

Перші дні після встановлення діагнозу були найважчими. Райлі усвідомила, наскільки непростим буде шлях із цією хворобою і наскільки вона вплине на все її життя. Водночас найбільшим страхом для дівчини був не сам діабет, а думка про те, що вона більше не зможе танцювати.

«Моєю найбільшою думкою було: "Чи зможу я знову танцювати?"»

Перші місяці після діагнозу 

Після виписки з лікарні життя Райлі кардинально змінилося. Як і всім, кому діагностують діабет 1-го типу, їй довелося вчитися рахувати вуглеводи, робити ін’єкції інсуліну, контролювати рівень глюкози та розуміти реакції власного організму.

На той момент у неї ще не було системи безперервного моніторингу глюкози (CGM) та помпи. [Зараз Райлі використовує безперервний моніторинг глюкози Dexcom та бездротову патч-помпу Omnipod]. Дівчина регулярно проколювала пальці та самостійно вводила інсулін шприцами.

Перші гіпоглікемії [падіння рівня цукру в крові] стали для неї справжнім шоком.

«Моє перше "падіння" [гіпо] було драматичним. У мене виступив холодний піт, і мене дуже трясло. Це було так страшно».

Як і багато людей після встановлення діагнозу, Райлі відчула емоційне перевантаження. Контроль діабету вимагав уваги буквально щохвилини.

«Я не розуміла, скільки часу контроль цього стану вимагає щодня. Не можна просто не думати про це».

Повернення на шоу: «Було дуже важко...»

Повернення до активних тренувань і виступів після встановлення діагнозу цукрового діабету 1-го типу було непростим: поєднати професійні танці та постійний контроль глюкози виявилося значно важче, ніж здавалося.

«Було дуже важко, коли я вперше приєдналася до «Танців з зірками» після постановки діагнозу... Це тому, що... коли стрес надзвичайно високий, рівень цукру в крові природно підвищується. Мені було дуже важко з цим боротися і водночас виконувати свою роботу».

Дівчина згадує один із виступів у шоу разом з партнером — олімпійським гімнастом Стівеном Недорощиком (Stephen Nedoroscik). Під час танцю рівень цукру Райлі різко підвищився, і протягом більшої частини виступу вона відчувала судоми, що зробило номер дуже виснажливим.

Згодом ситуація стала контрольованішою. Завдяки досвіду та постійному моніторингу глюкози Райлі навчилася краще підлаштовувати режим під тренування та виступи. У дні виступів вона регулярно слідкує за стабільністю показників, уважніше ставиться до харчування [наприклад, обмежує вуглеводи, які можуть викликати різкі стрибки цукру] і завжди має під рукою швидкі перекуски на випадок гіпоглікемії.

«Останнє, про що я хочу турбуватися — це щоб під час прямих ефірів мій рівень цукру був занадто низьким або надмірно високим і вплинув на мій виступ».

Підтримка родини: «Моя мама — моя опора»

Важливу роль у житті Райлі відіграє її сім’я, особливо мама.

Навіть коли Райлі перебуває в іншому місті через зйомки чи репетиції, мама продовжує стежити за її станом через застосунок для безперервного моніторингу глюкози.

Одного разу вночі рівень глюкози у Райлі різко знизився. Дівчина спала і не чула сигналів телефону. Її мама помітила небезпечні показники у застосунку, почала телефонувати, а коли не отримала відповіді — приїхала до неї просто серед ночі.

«Моя мама — моя опора... Вона — причина, чому я стою тут сьогодні».

«Це не може мене зупинити»

Після встановлення діагнозу Райлі переживала сильний внутрішній спротив.

«Коли мені вперше поставили діагноз, я мислила дуже категорично. Моєю першою думкою було: "Це жахливо. Чому мені випало це випробування?"»

У лікарні вона почала шукати історії інших людей з діабетом 1-го типу. Саме тоді дівчина дізналася, що діабет має американський співак та учасник гурту Jonas Brothers — Нік Джонас.

Історія Ніка стала для неї джерелом надії.

«Я побачила, що він живе абсолютно повноцінне життя і робить усе, що хоче. Тоді я подумала: "Це не може мене зупинити"».

Згодом Райлі сама захотіла стати людиною, яка надихає інших.

«Тепер я хочу бути людиною, на яку хтось у лікарні може покластися з надією».

Діабет, дорослішання та відповідальність

Райлі зізнається, що діабет змусив її подорослішати набагато швидше: постійний контроль, відповідальність за власне життя та необхідність ухвалювати рішення щодня сформували у ній новий погляд на життя.

«На кону твоє життя. Це не просто цифри на екрані чи уколи... Твоє життя у твоїх руках, і якщо ти хочеш прожити довге та здорове життя, ти береш на себе повну відповідальність за це».

Вона переконана, що саме досвід життя з діабетом допоміг їй витримати навантаження шоу-бізнесу, професійних виступів та високої конкуренції.

«Діабет 1-го типу — ось чому я тут зараз [на сцені]. Якби я не пройшла через таке життєве випробування, не думаю, що була б сьогодні на «Танцях із зірками»».

«Я хочу бути натхненням для інших»

Сьогодні Райлі Арнольд відкрито говорить про життя з діабетом 1-го типу у соціальних мережах та інтерв’ю. Для неї це не просто особиста історія, а можливість підтримати інших людей, які лише вчаться жити з діагнозом.

«Це важкий діагноз, який потребує багато часу та просто обмірковування свого життя, але я думаю, що це зробило мене сильнішою та зрілішою... Це приносить мені стільки мотивації щодня, тому що я хочу бути натхненням для інших... Я роблю це для них, а не лише для себе».

Історія Райлі Арнольд нагадує: навіть хронічне захворювання не визначає людину повністю. Воно може змінити життя, навчити відповідальності та стати джерелом внутрішньої сили. 

А для когось, хто лише почув свій діагноз у лікарняній палаті, історія Райлі може стати саме тією підтримкою та надією, яких так бракує на початку цього шляху.

Нехай діабет спонукає вас досягати ще більшого!

Читайте також:

Зірки з діабетом, які надихають команду «Мій цукровий»

З інсуліновою помпою на Бродвеї: Нік Джонас розповів про управління діабетом під час виступів на сцені

Ліла Мосс розповіла про свій діабет: «Я називаю себе роботом з усіма своїми дрібничками»