Новий підхід до лікування діабету 1-го типу: вчені досліджують терапію, яка може «переналаштовувати» імунну систему

Науковці з Медичного університету Південної Кароліни (MUSC) представили перспективний метод лікування цукрового діабету 1-го типу, який у майбутньому може допомогти впливати не лише на симптоми захворювання, а й на його першопричину. Поки що метод успішно протестували лише на тваринах, однак отримані результати вже називають багатообіцяючими.

Автор: Анастасія Цвігун, редакторка, психологиня

Чому це дослідження привернуло увагу?

Люди з цукровим діабетом 1-го типу (ЦД1) змушені самостійно щодня вводити інсулін, адже їхній організм повністю (або майже повністю) перестає його виробляти. Інсулінотерапія рятує життя людям з ЦД1, однак не усуває саму причину захворювання — аутоімунну атаку на бета-клітини підшлункової залози, які виробляють інсулін — і не може повністю запобігти розвитку довгострокових ускладнень.

Новий підхід спрямований не лише на контроль рівня цукру в крові, а й на усунення першопричини — порушення функції імунної системи.

Як працює нова терапія?

Дослідники використали мезенхімальні стовбурові клітини (МСК) — дорослі стовбурові клітини, що мають природну здатність до регенерації тканин та регулювання імунної системи.

Щоб зробити лікування ефективнішим, вчені генетично модифікували ці клітини так, щоб вони виробляли альфа-1-антитрипсин (ААТ) — природний білок, який допомагає зменшувати запалення та захищати тканини від ушкодження.

Модифіковані МСК здатні захищати клітини підшлункової залози, що виробляють інсулін, і водночас пригнічувати надмірну імунну реакцію. Дослідники підкреслюють, що ця подвійна дія (ААТ-МСК) робить лікування ефективнішим, ніж стандартна терапія стовбуровими клітинами.

Перепрограмування імунної системи

Найцікавішим відкриттям виявилося те, що введення ААТ-МСК не просто пригнічувало імунну відповідь, а фактично перепрограмовувало її.

Імунна система складається з багатьох видів клітин. При цукровому діабеті 1-го типу особливу роль відіграють:

Т-регуляторні клітини — їх можна назвати «миротворцями», адже вони стримують надмірну імунну відповідь і допомагають запобігати атакам на власні тканини.
CD8+ Т-лімфоцити — це клітини-нападники, які зазвичай знищують віруси або пошкоджені клітини. Проте при аутоімунних захворюваннях вони можуть помилково руйнувати здорові клітини організму, зокрема бета-клітини підшлункової залози.

Після лікування дослідники виявили збільшення кількості Т-регуляторних клітин («миротворців») та зменшення активності клітин, що атакували підшлункову залозу («нападників») . Це дозволило зберегти клітини, які ще здатні виробляти інсулін.

Як довго триває ефект?

Цікаво, що самі стовбурові клітини залишаються в організмі лише короткий час — від кількох годин до кількох днів. Однак зміни, які вони запускають в імунній системі, можуть зберігатися значно довше.

На думку авторів дослідження, це пов'язано з тим, що клітини виділяють спеціальні біологічно активні речовини, які продовжують впливати на імунну систему навіть після того, як самі клітини вже зникли з організму. За даними попередніх клінічних досліджень МСК при інших захворюваннях, подібний ефект може тривати від кількох місяців до двох років.

Що відомо зараз?

Наразі результати отримані лише на тваринній моделі. Зараз дослідники в рамках клінічного випробування перевіряють безпеку та ефективність мезенхімальних стовбурових клітин (МСК) у пацієнтів із нещодавно діагностованим діабетом 1-го типу. Саме на ранніх етапах хвороби ще залишається більше бета-клітин, які потенційно можна зберегти.

Крім того, вчені вивчають, чи можна буде застосувати подібний принцип лікування при інших аутоімунних та запальних захворюваннях.

Чи означає це, що ліки від діабету вже знайдені?

Поки що — ні. Хоча результати дослідження виглядають дуже перспективними, терапія ще потребує масштабних клінічних випробувань за участю людей. Лише після підтвердження її ефективності та безпеки можна буде говорити про можливість широкого застосування.

Втім, автори дослідження налаштовані оптимістично. Вони зазначають, що навіть у людей, які живуть з ЦД1 багато років, можуть залишатися окремі бета-клітини, які виробляють інсулін. Якщо майбутні дослідження це підтвердять, новий підхід потенційно зможе допомогти не лише людям із нещодавно встановленим діагнозом, а й тим, хто живе із захворюванням тривалий час.