У Києві обговорили зміни до реімбурсації інсулінів: лікарі та пацієнтські організації закликали до доопрацювання проєкту МОЗ

30 липня 2026 року в інформаційному агентстві «Укрінформ» відбувся круглий стіл «Проєкт змін до програми реімбурсації інсулінів: позиція лікарів, пацієнтської спільноти та держави». Захід ініціювали Міжнародна діабетична асоціація України та Діабетичний кластер України. У дискусії взяли участь лікарі, представники пацієнтських організацій та громадські діячі.

• 
• Автор: Анастасія Цвігун, редакторка, психологиня
• access_time
• more_horiz

  • phone_in_talk close

Головною темою зустрічі став проєкт постанови МОЗ від 22 липня 2026 року щодо внесення змін до постанови Кабінету Міністрів №854, яка регулює програму реімбурсації інсулінів. Учасники обговорили можливі наслідки запропонованих змін для людей з цукровим діабетом та висловили низку застережень щодо окремих положень документа.

Під час круглого столу представники пацієнтської спільноти зазначили, що чинна система реімбурсації забезпечує пацієнтам доступ до інсулінів і довела свою ефективність навіть у перші роки повномасштабної війни. Водночас вони наголосили, що будь-які зміни мають впроваджуватися лише після широкого обговорення з фахівцями та представниками громадськості.

За даними МОЗ, інсулінотерапії в Україні потребують понад 300 тисяч людей з цукровим діабетом 1-го та 2-го типу. Для них безперервний доступ до препаратів інсуліну є життєво необхідним.

Одним із головних питань стало запропоноване формування референтних груп інсулінів та новий механізм відшкодування їхньої вартості. Представники пацієнтських організацій і лікарської спільноти висловили занепокоєння, що запропоновані зміни можуть порушити безперервність лікування, погіршити компенсацію цукрового діабету та негативно позначитися на якості життя пацієнтів. На їхню думку, у довгостроковій перспективі це також може призвести до зростання витрат державного бюджету.

Виконавча директорка ГО «Діа-Дзен» Юлія Кукліна зазначила:

«Інсулін — це гормон, біологічна речовина, яку людина вводить у свій організм кілька разів на день і від якої залежить її життя. Тому перехід на найдешевший препарат не через медичні показання, а через економічні причини — це вже втручання в лікування, яке потребує медичного обґрунтування. Адже йдеться про життя і здоров'я людей, якість їхнього життя, збереження працездатності, запобігання ранній інвалідизації та передчасній смерті».

Голова ради Української діабетичної федерації (УДФ) Валентина Очеретенко звернула увагу, що запропонований підхід до формування референтних груп не враховує особливостей різних форм випуску інсуліну:

«В одну категорію [інсулінову] потрапляють і шприц-ручки, і флакони. А найдешевшою міжнародною одиницею, певна річ, є флакон. Тобто всі препарати фактично порівнюватимуться саме з флаконом. Це неможливо, тому що кожна людина з діабетом є унікальною, і кожен випадок діабету потребує індивідуального підходу».

Окрему увагу приділили можливим наслідкам для дітей, вагітних жінок та інших вразливих категорій пацієнтів. Голова правління, виконавча директорка Міжнародної діабетичної асоціації України Ірина Петренко повідомила, що під час зустрічі з Міністерством охорони здоров'я, яка відбулася напередодні, було досягнуто домовленості винести питання забезпечення дітей і вагітних за межі запропонованих змін, однак відповідні гарантії ще мають бути закріплені документально. Для решти пацієнтів з цукровим діабетом, як було зазначено під час круглого столу, обговорюються різні варіанти: збереження чинної системи реімбурсації з 15-відсотковою доплатою або перехід на новий механізм відшкодування вартості інсулінів.

Під час заходу також були представлені результати моделювання можливих наслідків нової системи реімбурсації. За словами автора аналізу, волонтера Київського фонду «Діабетик» Романа Власенка, навіть за базового сценарію частина пацієнтів може бути змушена перейти на інший препарат інсуліну або збільшити власні витрати на лікування.

«За будь-якого сценарію держава економить кошти. Тоді виникає логічне питання: хто ж заплатить за цей інсулін? У будь-якому випадку це буде співвідношення між зниженням цін виробниками та витратами, які ляжуть на плечі пацієнтів. Питання лише в тому, наскільки великим буде це навантаження для пацієнтів».

Лікарка-ендокринологиня вищої категорії, завідувачка відділення ендокринології та метаболічних порушень Київської міської клінічної лікарні №18 Діана Мельник наголосила, що запропоновані зміни можуть створити ризики для пацієнтів, у яких уже досягнуто компенсації діабету. За її словами, заміна інсуліну без медичних показань може призвести до погіршення контролю глікемії, підвищення ризику гіпо- та гіперглікемій, розвитку ускладнень і навіть госпіталізації.

«На жаль, цей проєкт містить ризики, які можуть відкинути українську медицину на багато кроків назад. Компенсація діабету — це результат тривалої спільної роботи лікаря і пацієнта. Підбір терапії відбувається індивідуально, з урахуванням віку людини, тривалості захворювання, наявності ускладнень та інших факторів, і нерідко займає роки. Якщо пацієнт уже компенсований і терапія підібрана правильно, немає жодної необхідності її змінювати».

Член правління МДАУ, к.м.н., ас.каф. хірургії НМУ ім. О.О. Богомольця, експерт робочої групи IDF та WHF з профілактики серцево-судинних захворювань серед людей з цукровим діабетом Максим Приступюк підтримав позицію колеги, наголосивши, що пацієнти, у яких досягнуто компенсації діабету, повинні мати гарантований доступ до призначеного їм інсуліну. Окремо він звернув увагу на потреби військовослужбовців з діабетом.

«Якщо пацієнт скомпенсований на певному інсуліні, держава повинна гарантувати йому можливість і надалі отримувати саме цей препарат. Ми також не повинні забувати про наших захисників і захисниць. Серед військовослужбовців є люди з цукровим діабетом, для яких зміна інсуліну або форми його введення може суттєво вплинути на якість життя, а отже — і на виконання ними своїх обов'язків».

Голова Київського благодійного фонду «Діабетик» Наталія Власенко нагадала, що чинний механізм реімбурсації інсулінів, запроваджений у 2016 році, став важливим кроком для української системи охорони здоров'я та людей з цукровим діабетом.

«Чинний механізм реімбурсації насамперед орієнтований на пацієнта. Він передбачає індивідуалізований підхід, мотивує досягати компенсації діабету і, найголовніше, забезпечує людям доступ до сучасних інсулінів».

Вона також додала щодо попередньої зустрічі із представниками МОЗ, та повідомила, що вони домовилися продовжити роботу над пошуком компромісної моделі реформування програми реімбурсації:

«Міністерство запропонувало кілька моделей, які ми маємо обговорити й напрацювати спільне рішення. Нам також запропонували надати власні пропозиції щодо вдосконалення механізму реімбурсації інсулінів».

Ірина Петренко (МДАУ) закликала доєднуватися до Діабетичного кластеру України громадські організації, професійні спільноти та об'єднання, які представляють і захищають інтереси людей з цукровим діабетом. За її словами, лише спільними зусиллями пацієнтської та медичної спільноти можна сформувати ефективні пропозиції щодо вдосконалення системи реімбурсації інсулінів.

Своєю чергою Валентина Очеретенко (УДФ) запропонувала долучити до подальшого обговорення представників Європейського регіону Міжнародної діабетичної федерації (IDF), наголосивши, що Україна рухається шляхом європейської інтеграції.

За підсумками круглого столу представники лікарської та пацієнтської спільноти повідомили, що продовжать діалог із Міністерством охорони здоров'я та працюватимуть над пропозиціями щодо доопрацювання проєкту постанови. Їхня спільна позиція полягає в тому, що будь-які зміни мають не лише забезпечувати ефективне використання бюджетних коштів, а й гарантувати безперервність лікування, безпеку та доступність сучасної інсулінотерапії для всіх людей, які живуть з цукровим діабетом.

Читайте також:

МОЗ пропонує змінити правила відшкодування вартості інсулінів. Що це може означати для пацієнтів?

Гліфлозини для людей з цукровим діабетом 2 типу: коли реально запрацює реімбурсація

МОЗ розгляне можливість держфінансування сенсорів моніторингу глюкози для пацієнтів з ЦД1 з 2027 року