
Життя в умовах війни вплинуло на систему охорони здоров’я та фізчине й психічне здоров’я населення. Особливо вразливими в умовах постійних небезпек, стресу та перебоїв у роботі медицини є люди з хронічними захворюваннями, зокрема, із цукровим діабетом. Це одна з тих категорій пацієнтів, для яких щоденний контроль стану здоров’я та своєчасна медична допомога мають вирішальне значення.
Дослідження, опубліковане нещодавно в журналі The Lancet, проаналізувало, як повномасштабна війна вплинула на здоров'я українців з діабетом 2-го типу. Про ключові результати читайте у статті.
Попередній метааналіз показав, що збройні конфлікти, стрес, руйнування медичних закладів пов'язані зі збільшенням випадків серцево-судинних хвороб, зокрема ІХС та інфарктів, ниркової недостатності, раку та ендокринної патології, а також мають довгостроковий вплив на здоров'я та благополуччя населення.
Контроль діабету вимагає системного підходу: регулярні обстеження, моніторинг рівня цукру в крові, здорове збалансоване харчування, фізична активність, консультації лікаря. В умовах війни ці базові речі стають справжнім викликом. Руйнування медичних закладів, відсутність доступу до своєчасної допомоги, діагностичних процедур та лабораторних досліджень у багатьох регіонах, стрес, перебої з ліками, складнощі з дієтою та руховою активністю — усе це негативно впливає на перебіг захворювання, що може спричинити серйозні наслідки для здоров'я..
За офіційними даними, приблизно 7,1% дорослих в Україні живуть із цукровим діабетом 2-го типу (ЦД2). І саме для них війна стала додатковим ударом по здоров’ю.
Дослідження, результати якого були нещодавно опубліковані в журналі The Lancet, одним з перших у світі проаналізувало, як війна в Україні вплинула на контроль цукру в крові у пацієнтів з діабетом 2-го типу. Учасниками стали люди віком від 20 до 75 років з різних регіонів країни. Спостереження тривало з червня 2022 по лютий 2024.
Вчені порівняли показники глікованого гемоглобіну (HbA1c) — показує середній рівень цукру в крові за останні три місяці та вважається «золотим стандартом» у діагностиці та лікуванні діабету — до початку війни і під час повномасштабного вторгнення.
Погіршення контролю цукру: середній HbA1c зріс із 7,8% до 8,4%.
Зростання кількості пацієнтів із ризикованими показниками: частка тих, у кого HbA1c перевищував 7,5%, підскочила з 66,4% до 82,4%.
Подвоєння випадків важкого діабету: кількість людей із показником HbA1c понад 10% зросла з 11,6% до 24,1%.
Найгірша ситуація — взимку 2023, коли масовані атаки на енергосистему спричинили відключення світла та тепла.
Жінки та люди молодші 60 років виявилися більш чутливими до стресових факторів війни.
Ті, хто пережив окупацію, обстріли, втрату рідних чи був змушений переїхати, частіше мали значне погіршення стану.
Неможливість регулярно вимірювати рівень цукру;
Проблеми з доступом до лікаря й ліків;
Перебої з харчуванням;
Відсутність фізичної активності;
Постійний стрес, що запускає гормональні реакції.
Більшість респондентів повідомили про труднощі у дотриманні основних вимог, пов’язаних із моніторингом захворювання та способом життя, що призводили до госпіталізації через важкі гіперглікемії (підвищення цукру крові) або гіпоглікемічні (зниження цукру крові) стани.
Окремий виклик — психологічний стан. Хронічний стрес, тривога, депресія чи ПТСР напряму впливають на рівень цукру. Доведено, що навіть у здорових людей посттравматичний стрес підвищує ризик розвитку діабету 2-го типу. Для тих, хто вже має діагноз, це означає прогресування хвороби. Економічні обставини, соціальна ізоляція, змінені соціальні ролі, самотність, дискримінація також мають вплив на розвиток діабету.
Забезпечити людям із діабетом постійний доступ до ліків, медичної допомоги та консультацій.
Впроваджувати програми підтримки психічного здоров’я, щоб знизити рівень стресу.
Допомагати пацієнтам отримувати знання і практичні навички самодогляду.
Наголошувати на важливості навіть невеликих позитивних змін у повсякденні — це допомагає зменшити вплив війни на перебіг хвороби.
Дослідження вкотре підтвердило: війна — це не лише про фізичні руйнування. Це ще й про серйозні довгострокові наслідки для здоров’я людей із хронічними захворюваннями. І діабет — один із найбільш вразливих прикладів.
Український досвід важливий для всього світу: під час гуманітарних катастроф держави мають забезпечувати належну підтримку пацієнтам із хронічними станами, як діабет. Адже саме від цього залежить не тільки якість, але й тривалість життя мільйонів людей.
Читайте також:
В ЗСУ з діабетом 1 типу: «Якщо не я, то хто?»
Жити з діабетом в Україні: що показало велике опитування? Долучайтесь до обговорення результатів
ГіпоКартка від 5 червня 2024
Читати номер
Ви не авторизовані