Вплив війни в Україні на людей з діабетом: що показало дослідження. Ключові моменти

Життя в умовах війни вплинуло на систему охорони здоров’я та фізчине й психічне здоров’я населення. Особливо вразливими в умовах постійних небезпек, стресу та перебоїв у роботі медицини є люди з хронічними захворюваннями, зокрема, із цукровим діабетом. Це одна з тих категорій пацієнтів, для яких щоденний контроль стану здоров’я та своєчасна медична допомога мають вирішальне значення.

Дослідження, опубліковане нещодавно в журналі The Lancet, проаналізувало, як повномасштабна війна вплинула на здоров'я українців з діабетом 2-го типу. Про ключові результати читайте у статті.

Вплив війни в Україні на людей з діабетом: що показало дослідження. Ключові моменти - изображение

Попередній метааналіз показав, що збройні конфлікти, стрес, руйнування медичних закладів пов'язані зі збільшенням випадків серцево-судинних хвороб, зокрема ІХС та інфарктів, ниркової недостатності, раку та ендокринної патології, а також мають довгостроковий вплив на здоров'я та благополуччя населення. 

Чому люди з діабетом особливо вразливі

Контроль діабету вимагає системного підходу: регулярні обстеження, моніторинг рівня цукру в крові, здорове збалансоване харчування, фізична активність, консультації лікаря. В умовах війни ці базові речі стають справжнім викликом. Руйнування медичних закладів, відсутність доступу до своєчасної допомоги, діагностичних процедур та лабораторних досліджень у багатьох регіонах, стрес, перебої з ліками, складнощі з дієтою та руховою активністю — усе це негативно впливає на перебіг захворювання, що може спричинити серйозні наслідки для здоров'я..

За офіційними даними, приблизно 7,1% дорослих в Україні живуть із цукровим діабетом 2-го типу (ЦД2). І саме для них війна стала додатковим ударом по здоров’ю.

Перше масштабне дослідження в Україні

Дослідження, результати якого були нещодавно опубліковані в журналі The Lancet, одним з перших у світі проаналізувало, як війна в Україні вплинула на контроль цукру в крові у пацієнтів з діабетом 2-го типу. Учасниками стали люди віком від 20 до 75 років з різних регіонів країни. Спостереження тривало з червня 2022 по лютий 2024.

Що показали результати

Вчені порівняли показники глікованого гемоглобіну (HbA1c) — показує середній рівень цукру в крові за останні три місяці та вважається «золотим стандартом» у діагностиці та лікуванні діабету — до початку війни і під час повномасштабного вторгнення.

  • Погіршення контролю цукру: середній HbA1c зріс із 7,8% до 8,4%.

  • Зростання кількості пацієнтів із ризикованими показниками: частка тих, у кого HbA1c перевищував 7,5%, підскочила з 66,4% до 82,4%.

  • Подвоєння випадків важкого діабету: кількість людей із показником HbA1c понад 10% зросла з 11,6% до 24,1%.

  • Найгірша ситуація — взимку 2023, коли масовані атаки на енергосистему спричинили відключення світла та тепла.

Хто найбільше постраждав

  • Жінки та люди молодші 60 років виявилися більш чутливими до стресових факторів війни.

  • Ті, хто пережив окупацію, обстріли, втрату рідних чи був змушений переїхати, частіше мали значне погіршення стану.

Серед основних причин погіршення контролю ЦД:

  • Неможливість регулярно вимірювати рівень цукру;

  • Проблеми з доступом до лікаря й ліків;

  • Перебої з харчуванням;

  • Відсутність фізичної активності;

  • Постійний стрес, що запускає гормональні реакції.

Більшість респондентів повідомили про труднощі у дотриманні основних вимог, пов’язаних із моніторингом захворювання та способом життя, що призводили до госпіталізації через важкі гіперглікемії (підвищення цукру крові) або гіпоглікемічні (зниження цукру крові) стани. 

Війна і психічне здоров’я

Окремий виклик — психологічний стан. Хронічний стрес, тривога, депресія чи ПТСР напряму впливають на рівень цукру. Доведено, що навіть у здорових людей посттравматичний стрес підвищує ризик розвитку діабету 2-го типу. Для тих, хто вже має діагноз, це означає прогресування хвороби. Економічні обставини, соціальна ізоляція, змінені соціальні ролі, самотність, дискримінація також мають вплив на розвиток діабету.

Що рекомендують фахівці

  • Забезпечити людям із діабетом постійний доступ до ліків, медичної допомоги та консультацій.

  • Впроваджувати програми підтримки психічного здоров’я, щоб знизити рівень стресу.

  • Допомагати пацієнтам отримувати знання і практичні навички самодогляду.

  • Наголошувати на важливості навіть невеликих позитивних змін у повсякденні — це допомагає зменшити вплив війни на перебіг хвороби.

Дослідження вкотре підтвердило: війна — це не лише про фізичні руйнування. Це ще й про серйозні довгострокові наслідки для здоров’я людей із хронічними захворюваннями. І діабет — один із найбільш вразливих прикладів.

Український досвід важливий для всього світу: під час гуманітарних катастроф держави мають забезпечувати належну підтримку пацієнтам із хронічними станами, як діабет.  Адже саме від цього залежить не тільки якість, але й тривалість життя мільйонів людей.


Читайте також:

«Неможливо просто забути про українців і продовжити звичне життя...» — англієць з діабетом про волонтерство на передовій

В ЗСУ з діабетом 1 типу: «Якщо не я, то хто?»

Жити з діабетом в Україні: що показало велике опитування? Долучайтесь до обговорення результатів