Чи може вітамін D покращити контроль глікемії та діабету? Що говорять дослідження

Нещодавній огляд досліджень вивчав роль вітаміну D у лікуванні та профілактиці цукрового діабету 2-го типу (ЦД2), та пов'язаних з ним ускладнень.

Автор: Анастасія Цвігун, редакторка

На цукровий діабет 2-го типу (ЦД2) припадає понад 90% усіх випадків діабету у світі. Цей хронічний стан характеризується порушенням роботи β-клітин підшлункової залози, що виробляють інсулін — гормон, відповідальний за регулювання рівня глюкози (цукру) в крові, та зниженням чутливісті до інсуліну.

За неналежного контролю, ЦД2 може призвести до тяжких наслідків, таких як ниркова недостатність, втрата зору та ампутація кінцівок.

Хоча за останні десятиліття було досягнуто значних успіхів у лікуванні ЦД2, постійні дослідження та нові підходи до профілактики та лікування залишаються вкрай важливими через зростання поширеності цього захворювання.

У новому огляді досліджень, опублікованому в журналі Nutrients, вчені намагалися дослідити захисні ефекти вітаміну D на β-клітини підшлункової залози, зосереджуючись на його перевагах для контролю рівня глікемії та діабету.

Дослідження: Прийом вітаміну D: Проливаючи світло на роль сонячного вітаміну в профілактиці та лікуванні діабету 2 типу та його ускладнень.

Вітамін D і діабет

Вітамін D добре відомий своєю роллю в метаболізмі кальцію, а його дефіцит може призвести до порушення розвитку кісткової тканини. Однак його роль у покращенні чутливості до інсуліну та функції β-клітин є менш визнаною.

Вітамін D стимулює секрецію інсуліну шляхом активації рецепторів вітаміну D у β-клітинах (VDR). Крім того, прийом вітаміну покращує рівень глікованого гемоглобіну A1С і глюкози натще та знижує ризик розвитку ЦД2.

Мета-аналіз підтвердив, що достатня кількість вітаміну D допомагає «пом'якшити» клітинні патології, пов'язані з інсулінорезистентністю. Це досягається завдяки підтримці мінімального рівня радикалів та активних форм, зниженню рівня прозапальних цитокінів, підвищенню рівня протизапальних цитокінів та сприянню нормальній кальцієвій сигналізації.

Зв'язування 1,25-дигідроксивітаміну D (активної форми вітаміну D) з VDR активує гени, що відповідають за ріст β-клітин, транспорт глюкози та синтез інсуліну. Вітамін D також впливає на секрецію інсуліну через негеномні механізми. Він деполяризує мембрани β-клітин, відкриваючи кальцієві канали та збільшуючи приплив кальцію, що запускає вивільнення інсуліну.

Прийом вітаміну D для контролю глікемії

Різні дослідження повідомляють про вплив добавок з вітаміном D на рівень глікогемоглобіну A1С. Рандомізоване контрольоване дослідження показало зниження рівня A1С після прийому вітаміну D. Інше дослідження виявило значне зниження рівня A1С при комбінованому прийомі вітаміну D і кальцію, але не при прийомі тільки вітаміну D.

В одному дослідженні повідомлялося про покращення рівнів A1С та глюкози в крові натще після ін'єкції високих доз вітаміну D у пацієнтів з ЦД2.

Крім того, в одному дослідженні було виявлено, що прийом кальцію та вітаміну D може запобігти підвищенню рівня глюкози та інсулінорезистентності у людей з порушеним рівнем глюкози. Мета-аналіз також виявив значний вплив добавок з вітаміном D на рівень глюкози натще; однак в іншому дослідженні було виявлено, що добавки з вітаміном D мають незначний вплив на рівень глюкози в крові натще.

У той час як у деяких дослідженнях не спостерігалося покращення інсулінорезистентності при вживанні вітаміну D, інші дослідження повідомляли про її суттєве зниження.

Ці розбіжності пов'язані з методологічними обмеженнями та індивідуальними факторами, такими як генетичні варіації, чутливість та вихідний рівень вітаміну D. Слід зазначити, що вітамін D має специфічний вплив на різні групи населення, такі як літні люди, діти та дорослі.

Наприклад, дослідження показало, що прийом вітаміну D значно знижує рівень A1С і глюкози натще у людей похилого віку з переддіабетом.

Більше того, у підлітків і дітей з ЦД 1-го або 2-го типу та дефіцитом вітаміну D його прийом асоціювався з клінічно значущим зниженням рівня інсуліну натщесерце та зниженням рівня глюкози в крові.

Прийом вітаміну D і ускладнення ЦД2

Вплив вітаміну D на ризик ускладнень діабету та серцево-судинних захворювань залишається дискусійним. Рандомізоване контрольоване дослідження за участю понад 25 тисяч учасників показало, що прийом вітаміну D протягом п'яти років не має значних переваг щодо захисту від серцево-судинних подій. На противагу цьому, механістичні дослідження підкреслили важливу роль вітаміну D у регенерації та захисті судин.

Крім того, одне дослідження за участю літніх людей показало, що прийом вітаміну D призводить до значного зниження серцевої недостатності, проте не було виявлено відмінностей у частоті інсульту або інфаркту міокарда.

Вплив вітаміну D на артеріальну гіпертензію незрозумілий, хоча дослідження показують, що прийом високих доз може призвести до короткострокового поліпшення стану. Різні дослідження вказують на зв'язок між віковою дегенерацією жовтої плями та дефіцитом вітаміну D.

В одному дослідженні відзначено зворотну кореляцію між рівнем 1,25-дигідрокси вітаміну D і діабетичною ретинопатією (ДР). В іншому дослідженні повідомляється про значний зв'язок між поширеністю ДР та рівнем 25-гідроксивітаміну D у сироватці крові в когорті людей з ЦД. Крім того, мета-аналіз продемонстрував, що пацієнти з дефіцитом вітаміну D та діабетом мають вищий ризик розвитку ДР.

Вітамін D впливає на патофізіологію діабету, покращуючи вироблення, секрецію та чутливість до інсуліну, зменшуючи запалення та окислювальний стрес.

Його вплив на метаболізм глюкози та захворюваність на ЦД2 у різних дослідженнях був неоднозначним. Крім того, прийом добавок з вітаміном D може бути корисним у боротьбі з ускладненнями, пов'язаними з діабетом.

Однак значний розкид результатів досліджень ускладнює формулювання остаточних висновків і клінічних рекомендацій. Тому необхідні подальші дослідження для з'ясування взаємозв'язку між вітаміном D і метаболізмом глюкози з акцентом на індивідуальну реакцію на добавки з вітаміном D.