Навіщо при діабеті призначають кокарбоксилазу?

Якщо у вас цукровий діабет, можливо ви чули, або навіть ваш лікар призначав вам препарати кокарбоксилази. Що це таке та у чому її користь при діабеті — читайте у матеріалі від нашого медичного експерта.

Автор: Ольга Гончар, медична редакторка

Що таке кокарбоксилаза?

Кокарбоксилаза — це активна форма (кофермент) вітаміну В1 (тіаміну).

В Україні кокарбоксилазу застосовують у складі комплексної терапії патологічних процесів з порушенням вуглеводневого обміну, ускладнень, викликаних цукровим діабетом, при захворюваннях серця, що супроводжуються порушенням ритму (екстрасистолії) та ураженнях периферичних нервів. Закордоном кокарбоксилаза не входить в протоколи надання медичної допомоги, але широко присутня у складі дієтичних добавок, вітамінних комплексів та метаболічних добавок для спортсменів.

Препарати кокарбоксилази (як монопрепарат або у комбінації з іншими антиоксидантами) доступні у формі розчину для внутрішньом’язових або внутрішньовенних ін'єкцій, а також у формі таблеток.

В організмі кокарбоксилаза в комплексі з білками та іонами магнію є складовою частиною ряду ферментів, які:

беруть участь у вуглеводному обміні й пов'язаних з ним енергетичному, жировому, білковому, водно-сольовому обміні;
регулюють процеси трофіки та функціонування діяльність нервової системи;
поліпшують циркуляцію крові й беруть участь у кровотворенні;
оптимізують пізнавальну активність мозку;
впливають на рівень енергії, ріст, нормальний апетит, здатність до навчання;
забезпечують підтримання тонусу м'язів травного тракту, шлунка й серця;
беруть участь в антиоксидантних реакціях, захищаючи організм від руйнівного впливу старіння, алкоголю і тютюну.

Які вітаміни потрібні при діабеті: Вітаміни групи В

Кокарбоксилаза і глюкоза

Кокарбоксилаза активує основні ферменти вуглеводного обміну, що супроводжується посиленням утилізації глюкози тканинами. Це, своєю чергою, зменшує утворення кінцевих продуктів розширеної глікації (AGE), що запобігає утворенню активних форм кисню та азоту; в кінцевому підсумку також залучений антиоксидантний механізм, який покращує запальний стан в організмі.

Посилення метаболізму глюкози призводить до активації тканинного дихання, підвищення продукування АТФ та зменшення накопичення молочної кислоти. Вказаний вплив супроводжується покращенням метаболічних процесів, особливо при цукровому діабеті.

Кокарбоксилаза сприяє ефективнішій утилізації піровиноградної кислоти, що супроводжується покращенням функції нервових волокон при цукровому діабеті та зменшенням явищ нейропатії. А також сприяє нормалізації обміну клітин в умовах ішемії та гіпоксії (кисневого голодування).

Кокарбоксилаза при цукровому діабеті

Цукровий діабет (ЦД) — це метаболічний розлад, що характеризується наявністю гіперглікемії, а також зниженням концентрації тіаміну в крові. З цієї причини ЦД вважається дефіцитним станом щодо тіаміну (попередника кокарбоксилази). При ЦД спостерігається порушення надходження в організм тіаміну, зниження його концентрації в крові та порушення процесів його перетворення на кокарбоксилазу.

Основною патогенетичною причиною розвитку ускладнень у людей з діабетом є оксидативний стрес, пов'язаний з накопиченням токсичних продуктів розщеплення глюкози. Вважається, що глюкотоксичність (руйнівний вплив глюкози на клітини) є провідним фактором патогенезу діабетичних ускладнень і викликає структурні та метаболічні зміни центральної та периферичної нервової системи.

Найпоширенішим ускладненням цукрового діабету є периферична діабетична нейропатія, яка призводить до розвитку патологічних змін у нервовій системі та судинах і значно знижує якість життя у людей з діабетом.

Механізм розвитку діабетичної полінейропатії описується різними теоріями, включаючи:

набряк і дегенерацію нервових волокон;
розвиток окисного стресу внаслідок надмірного утворення вільних радикалів;
посилення процесів перекисного окислення ліпідів та білків;
накопичення сорбітолу в клітинах (продукт розщеплення глюкози, який призводить до підвищення внутрішньоклітинного тиску);
посилення неферментативного глікозилювання білків (приєднання глюкози до білка) внаслідок хронічної гіперглікемії, зокрема білків периферичних нервів та їх оболонок, що призводить до порушення їх функцій.

Першим і основним направленням у профілактиці та лікуванні ЦД та його ускладнень є підтримання стійкої нормоглікемії (стабільних показників глюкози в крові в межах рекомендованої норми) тобто «метаболічний контроль».

Другим направленням у лікуванні ЦД та його ускладнень є патогенетична терапія, основною метою якої є переривання механізмів пошкодження клітин при ЦД.

На жаль, невеликій кількості пацієнтів вдається підтримувати стабільно нормальний рівень глюкози в крові, що диктує необхідність пошуку препаратів, що запобігають глюкотоксичності.

Механізм дії кокарбоксилази при діабетичній нейропатії зумовлений його здатністю гальмувати гліколіз (процес розщеплення глюкози), утворення лактату та кінцевих продуктів глікування, що послаблює токсичний ефект гіперглікемії.

Кінцеві продукти глікування утворюються внаслідок приєднання глюкози до структурних білків, зокрема до білків мієліну нервів, що призводить до порушення їх будови та функціонування. Таким чином кокарбоксилаза сприяє зворотному розвитку дегенеративних процесів у нервових волокнах.

Впливаючи на клітини ендотелію, кокарбоксилаза сприяє покращенню мікроциркуляції — ще одного важливого фактора розвитку полінейропатії та головного її прояву — нейропатичного болю.

Читайте також:

Чи потрібні крапельниці при діабеті?

Діабетичний кетоацидоз: Як попередити небезпечний стан?

Як знизити рівень цукру в крові? 5 простих способів