Чи справді штучні підсолоджувачі допомагають людям з діабетом? Що говорять дослідження

Зазирнувши до діабетичного відділу у будь-якому супермаркеті, ви знайдете там чимало продуктів та напоїв, що містять штучні підсолоджувачі, такі як сукралоза, аспартам та інші. Штучні підсолоджувачі зазвичай пропонуються людям з цукровим діабетом, яким, як правило, потрібно уникати звичайного цукру, як більш корисна альтернатива. Та чи такі вони корисні насправді?

Сучасні дослідження показують, що хоча штучні підсолоджувачі можуть допомогти в певних ситуаціях, вони також можуть бути шкідливими, особливо у довгострокові перспективі. Дізнаємося, що говорить наука.

• 
• Автор: Анастасія Цвігун, редакторка
• access_time
• more_horiz

  • phone_in_talk close

Що таке штучні підсолоджувачі?

Штучні, або синтетичні, підсолоджувачі виробляються з хімічних сполук. До них належать: аспартам, сахарин, сукралоза, цикламат, ацесульфам К та інші. Вони безкалорійні (або майже безкалорійні), досить непогані за смаковими якостями, однак тривале (понад рік) або надмірне їхнє споживання може спровокувати появу побічних ефектів, зокрема зі сторони шлунково-кишкового тракту. 

Такі підсолоджувачі не рекомендовано до вживання дітям, вагітним і жінкам, які годують груддю. Прикладами популярних синтетичних підсолоджувачів є Huxol, Milford Suss.

Список підсолоджувачів, що не містять цукру, схвалених FDA (Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів США): сукралоза, сахарин, аспартам, ацесульфам калію (Ace-K), неотам, адвантам, фруктові екстракти (Luo Han Gu) і стевіол-глікозиди, отримані з листя стевії.

Чи справді штучні підсолоджувачі допомагають людям з діабетом? Що каже наука

У 2023 році Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) випустила настанову щодо нецукрових підсолоджувачів (НЦП), в якій не рекомендувала використовувати їх для контролю ваги або для зниження ризику неінфекційних захворювань.

Систематичний огляд та мета-аналіз, на якому ґрунтується настанова, показав, що високе споживання НЦП пов'язане зі збільшенням індексу маси тіла (ІМТ) та ризиком розвитку цукрового діабету 2-го типу (ЦД2), серцево-судинних захворювань (ССЗ) та будь-якого типу інсульту, а також гіпертонії, раку сечового міхура та смертності від усіх причин. У прес-релізі, що анонсує настанову, директор ВООЗ з питань харчування та безпеки харчових продуктів, сказав: «НЦП не є важливими дієтичними факторами і не мають поживної цінності. Люди повинні повністю зменшити солодкість раціону, починаючи з раннього віку, щоб покращити своє здоров'я».

До «поширених» НЦП, названих ВООЗ, належать сукралоза, а також ацесульфам К, аспартам, адвантам, цикламати, неотам, сахарин, стевія та похідні стевії.

Якщо споживання НЦП може підвищити ризик ЦД2, що робити людям, які вже мають ЦД2? Дея

кі дані свідчать про те, що НЦП можуть по-різному впливати на людей з діабетом і без нього. Наприклад, одне невелике дослідження показало, що сукралоза посилює вивільнення глюкагоноподібного пептиду 1 і знижує рівень глюкози в крові у здорових пацієнтів, але не у пацієнтів з нещодавно діагностованим ЦД2.

Аналогічно, інше дослідження, яке вивчало вплив сукралози, аспартаму, сахарину та стевії на здорових дорослих людей, показало, що всі чотири підсолоджувачі змінили кишкові бактерії та молекули, які вони виділяють. Однак наступні тести на толерантність до глюкози у здорових людей показали різні  результати, що свідчить про те, що реакція мікробіому людини на досліджувані підсолоджувачі є дуже індивідуальною і може призвести до зміни рівня глікемії у деяких, але не у всіх споживачів, залежно від їхніх мікробів та підсолоджувачів, які вони споживають.

Огляд, проведений дослідниками з Мексики, дійшов висновку, що споживання сукралози «пов'язане з різними несприятливими наслідками для здоров'я». Незважаючи на те, що за результатами попередніх досліджень вона вважалася безпечною, останні дослідження вказують на можливі зв'язки з системним запаленням, метаболічними захворюваннями, порушеннями мікробіоти кишечника, ураженням печінки та токсичними ефектами на клітинному рівні. Крім того, вони пишуть: «Дуже важливо підкреслити стійкість сукралози в організмі, її здатність проникати через плаценту та присутність у грудному молоці, що викликає занепокоєння щодо пренатального та неонатального впливу».

Ще одне дослідження виявило, що сукралоза та ацесульфам калію, що містяться у дієтичній содовій, змінили мікробні таксони у двох пілотних дослідженнях на здорових молодих людях; інше показало зв'язок між штучними підсолоджувачами та запаленням.

Нещодавнє дослідження припускає також, що неаспартамовий НЦП та сам аспартам можуть змінювати структуру та функцію мікробіома випорожнень та дванадцятипалої кишки. Рівні циркулюючих маркерів запалення також були змінені в учасників, які вживали штучні підсолоджувачі, порівняно з контрольною групою, яка їх не вживала.

Споживати в міру?

Як зазначено Стандартах лікування Американської діабетичної асоціації (ADA), нецукрові підсолоджувачі можуть бути прийнятною заміною підсолоджувачам, які містять цукор і калорії, якщо їх вживати в помірних кількостях.

«Все в міру» — це дуже розумний підхід. Все, чого занадто багато, ймовірно, не є корисним, і це стосується й підсолоджувачів.

Але поняття «помірність» може означати різні речі для різних людей. Зокрема, з сукралозою можна випікати, готувати, її містять напої та упаковані продукти, тож дуже легко зловживати продуктами, які, можливо, і є нормальними, якщо вони з'являються у раціоні час від часу, але не є здоровим вибором для щоденного споживання. Так, якщо ви їсте печиво з сукралозою раз на тиждень, це не є великою проблемою, але якщо ви їсте таке печиво або тістечко щодня, це вже зовсім інша справа.

Експерти вважають, що необхідні додаткові, довгострокові і не спонсоровані промисловістю дослідження на людях, перш ніж можна буде із впевнінестю зробити рекомендацію за або проти використання нехарчових підсолоджувачів.

Джерело: Medscape

Читайте також:

Глікемічний індекс підсолоджувачів: ТАБЛИЦЯ

Популярний підсолоджувач викликає онкологію? Що нам відомо

Який цукрозамінник обрати при діабеті?