ІНСУЛІНОВА ПОМПА: словник з невідомих термінів

Діа-словничок термінів з використання інсулінової помпи, які необхідно знати всім помпоносцям, а саме тим, хто нещодавно почав користуватися цим девайсом.

Автор: Анастасія Цвігун, редакторка

Інсулінова помпа — невеликий електронний пристрій, який імітує роботу підшлункової залози і 24 години на добу вводить ультракороткі аналоги інсуліну (Хумалог, НовоРапід, Апідра/Епайдра) в підшкірно-жирову клітковину.

Існує два режими введення інсуліну:

Базальний («фоновий») режим — інсулін вводиться безперервно в мікродозах 24 години на добу. Завдання базального інсуліну — зберігати рівень цукру крові стабільним між прийомами їжі та вночі.

Болюсний режим — використовується, щоб покрити збільшення рівня цукру в крові на їжу та/або скоригувати вже наявний високий рівень цукру в крові.

Базальна швидкість введення інсуліну — кількість базального інсуліну, що вводиться за 1 годину («ОД/год» або «U/h»). Базальну швидкість визначає лікар, виходячи з індивідуальних особливостей пацієнта. Параметр можна коригувати з урахуванням змін у режимі дня: подачу інсуліну можна тимчасово призупинити, збільшити або зменшити. Це важлива перевага, яка недоступна на шприц-ручках.

Функція встановлення Тимчасової базальної дози («temp basal») дасть вам змогу тимчасово (30 хв-24 години) задати вищу або нижчу базальну дозу, відповідно до вмісту глюкози в крові. Функція корисна в умовах тимчасової ситуації або в період підвищення / зниження активності. Наприклад, у разі застуди або фізичної активності, які не є звичайною частиною вашого способу життя. Під час введення тимчасової базальної дози, всі інші вихідні установки тимчасово блокуються. Після завершення введення тимчасової базальної дози ваша помпа повернеться в запрограмований раніше вихідний режим.

Базальні швидкості працюють інакше в системах автоматичної доставки інсуліну (гібридна замкнута петля), таких як MiniMed 670G від Medtronic, Control-IQ від Tandem, DIY Loop або OpenAPS. У цих системах базальні норми автоматично коригуються кожні 5 хвилин на основі значень безперервного моніторингу глюкози (CGM), щоб підтримувати рівень цукру в крові в межах цільового діапазону.

Усі сучасні інсулінові помпи мають вбудований Калькулятор «Помічник болюса», за допомогою якого можна розрахувати необхідну дозу інсуліну на їжу або для корекції рівня ЦK. Нижче наведено стандартні налаштування та умови болюсного калькулятора:

Цільова глюкоза крові / діапазон;
Співвідношення інсуліну до вуглеводів (I:C);
Коефіцієнт чутливості до інсуліну (ISF) або поправочний коефіцієнт;
Тривалість дії інсуліну (DIA);
Інсулін на борту (IOB).

Розберемо детальніше кожен параметр.

Цільова глюкоза крові / діапазон — це ваш бажаний рівень глюкози в крові. Його можна задати в налаштуваннях помпи як єдину мету на весь день (наприклад, 6.5 ммоль/л) або у вигляді діапазону (наприклад, 5.5-6.5 ммоль/л). У помпі зазвичай можна встановити різні цілі для різного часу дня. Наприклад: 5.5 ммоль/л — вранці, 6.5 ммоль/л — вночі. Калькулятор болюсу використовує цю ціль, щоб визначити, який обсяг корекції інсуліну рекомендувати у випадках підвищеного рівня ЦК. Наприклад, якщо цільове значення встановлено 5.5 ммоль/л, а поточний рівень цукру в крові становить 9.8 ммоль/л, болюсний калькулятор порекомендує більше коригувального інсуліну для зниження рівня глюкози в крові на 4.3 ммоль/л.

Співвідношення інсуліну до вуглеводів (I:C) — це кількість вуглеводів, яку «покриває» одна одиниця інсуліну. Наприклад, співвідношення інсуліну до вуглеводів 1:10 означає, що одна одиниця інсуліну покриває кожні 10 грамів вуглеводів, які ви їсте. Таким чином, для порції в 30 г вуглеводів, калькулятор болюса порекомендує вам три одиниці інсуліну.

Коефіцієнт / Фактор чутливості до інсуліну (КЧ/ISF — insulin sensitivity factor) або поправочний коефіцієнт показує, на скільки ммоль/л одна одиниця короткого або ультракороткого інсуліну знижує рівень цукру в крові. Щоб розрахувати свій КЧ, необхідно 100 розділити на вашу Добову дозу інсуліну (ДДІ): КЧ = 100 / ДДІ

Припустимо, 1 ОД інсуліну знижує ваш рівень цукру на 1.5 ммоль/л, тоді ваш фактор чутливості до інсуліну буде 1:1.5.

Не забувайте про те, що вранці чутливість до інсуліну гірша, ніж у вечірній час. Тому цей коефіцієнт потребує коригування. У помпі можна попередньо запрограмувати різні ISF на різний час дня.

Тривалість дії інсуліну (DIA) або час активного інсуліну — це час, який потрібен інсуліну, щоб завершити процес зниження рівня глюкози в крові. Час DIA починається, коли вводиться болюс і закінчується, коли болюс перестає знижувати рівень цукру в крові. Точне DIA мінімізує накопичення інсуліну і можливість гіпоглікемії, що може статися, коли болюси вводяться занадто близько один до одного. У більшості дорослих тривалість дії інсуліну становить 4-4,5 години, у той час як у більшості дітей — 3-3,5 години. Хоча ці цифри індивідуальні та визначаються досвідченим шляхом.

Інсулін на борту (IOB) — показує скільки інсуліну все ще активно в організмі від попередньої болюсної дози. Розраховується на основі вашого DIA (див. вище).
Наприклад, при DIA = 3 години, болюсна доза в 3 ОД, введена о 12 годині дня, буде містити приблизно 1 ОД IOB, що залишилася дві години потому, о 2 годині дня. IOB важливо брати до уваги перед сном, щоб визначити, чи потрібно вам більше інсуліну, щоб покрити високі показники. Знання цього показника також може допомогти уникнути накопичення інсуліну.