Цукровий діабет 1 типу насправді може бути двома різними захворюваннями: що показало нове міжнародне дослідження

Цукровий діабет 1-го типу (ЦД1) традиційно вважають одним захворюванням. Проте нове масштабне міжнародне дослідження показало: за розвитком ЦД1 можуть стояти різні біологічні механізми. Це означає, що в майбутньому захворювання, можливо, доведеться поділяти на окремі підтипи, а лікування — підбирати з урахуванням особливостей кожної людини.

Автор: Анастасія Цвігун, редакторка, психологиня

Чому виникла така думка?

Цукровий діабет 1-го типу — це аутоімунне захворювання, коли імунна система помилково атакує та руйнує бета-клітини підшлункової залози, які виробляють інсулін — гормон, відповідальний за контроль рівня глюкози (цукру) в крові. Однак дослідники досі не до кінця розуміють, чому саме запускається цей процес і чому в різних людей захворювання розвивається по-різному.

Наприклад, ЦД1 може виникнути у зовсім маленької дитини або проявитися вже в дорослому віці. Ранні ознаки захворювання також можуть відрізнятися.

Вчені звернули увагу на два генетичні варіанти — HLA-DR3 та HLA-DR4. Вони пов’язані з підвищеним ризиком розвитку ЦД1. При цьому люди з цими генетичними особливостями можуть мати різні ранні прояви захворювання.

Що показало нове дослідження?

Дослідники зі США та Великої Британії провели масштабний аналіз геному — GWAS. Це метод, за допомогою якого вчені порівнюють ДНК великої кількості людей, щоб знайти генетичні ділянки, пов’язані з певним захворюванням.

У дослідженні взяли участь 9091 людина з ЦД1 та 14 157 здорових людей (без ЦД1). Вчені окремо проаналізували учасників з генетичними варіантами HLA-DR3 та HLA-DR4.

Результати показали значні генетичні відмінності між цими двома групами. На думку дослідників, це може свідчити про те, що в основі розвитку цукрового діабету 1-го типу у людей із HLA-DR3 та HLA-DR4 лежать різні біологічні процеси.

Що таке HLA-DR3 та HLA-DR4?

HLA — це група генів, які допомагають імунній системі розпізнавати власні клітини організму та чужорідні речовини. HLA-DR3 і HLA-DR4 — це певні генетичні варіанти в цій системі.

Їх наявність не означає, що людина обов’язково захворіє на ЦД1. Йдеться саме про підвищений генетичний ризик.

У новому дослідженні вчені виявили, що генетичний профіль людей із HLA-DR3 та HLA-DR4 відрізняється не лише за цими варіантами. Відмінності стосуються й інших генів, які можуть бути пов’язані з розвитком ЦД1.

Тобто одна й та сама кінцева проблема — втрата здатності організму виробляти власний інсулін — потенційно може виникати різними шляхами.

Чому це важливо?

Якщо подальші дослідження підтвердять ці результати, у майбутньому це може змінити підхід до профілактики та лікування ЦД1.

Сьогодні ми переважно говоримо про ЦД1 як про одне захворювання. Але якщо його розвиток справді відбувається за різними сценаріями, однакова терапія може працювати по-різному у різних груп людей.

Знання генетичного профілю може допомогти дослідникам визначати, які механізми лежать в основі захворювання у конкретної людини, і шукати більш точні методи лікування.

Наприклад, у майбутніх клінічних дослідженнях препаратів для лікування ЦД1 учасників можуть додатково поділяти на групи залежно від наявності HLA-DR3 або HLA-DR4. Це допоможе з’ясувати, чи однаково ефективне лікування для людей із різними генетичними профілями.

Що буде далі?

Поки що говорити про остаточний поділ цукрового діабету 1-го типу на два окремих захворювання зарано. Результати потребують подальшої перевірки.

Науковці планують досліджувати людей з ЦД1 протягом тривалого часу, щоб зрозуміти, як захворювання розвивається залежно від генетичних особливостей, наявності аутоантитіл та впливу факторів навколишнього середовища.

Отже, нове дослідження не означає, що вже сьогодні існують «два різні типи» ЦД1. Воно дає підстави припускати, що це захворювання може бути більш різноманітним, ніж вважалося раніше. Якщо подальші роботи це підтвердять, у майбутньому лікування та профілактику ЦД1 можна буде зробити більш персоналізованими.