Фармакоекономіка цукрового діабету: як пацієнти і держава можуть знизити витрати

Цукровий діабет — одне з найпоширеніших хронічних захворювань у Європі. Він виникає, коли підшлункова залоза не виробляє достатньо інсуліну або організм не може ефективно його використовувати. Хвороба потребує постійного контролю та витрат на лікування, що часто стає серйозним фінансовим навантаженням на пацієнта.

На щастя, у багатьох країнах, зокрема в Україні, частину витрат на лікування покриває держава, що робить лікування доступнішим. Щоб ухвалювати оптимальні рішення в умовах обмежених ресурсів, сучасні системи охорони здоров’я використовують економічні інструменти, зокрема фармакоекономіку.

• 
• Автор: Анастасія Цвігун, редакторка
• access_time
• more_horiz

  • phone_in_talk close

*Матеріал розміщено на правах реклами

Що таке фармакоекономіка у медицині

Фармакоекономіка — це наукова дисципліна, яку можна розглядати як розділ економіки охорони здоров’я, що вимірює та порівнює витрати на лікарські засоби з результатами, які вони дають для пацієнта і системи охорони здоров’я. Вона є частиною оцінки медичних технологій (ОМТ) й аналізує цінність ліків не лише з точки зору ефективності лікування, але й щодо понесених витрат. ОМТ, зокрема, є базою для включення до Національного переліку лікарських засобів. 

Фармакоекономічні дослідження можуть проводитися з метою включення препаратів до переліку лікарських засобів, які підлягають державній компенсації. У контексті цукрового діабету це допомагає обирати препарати і стратегії лікування, які контролюють хворобу та мінімізують довгострокові витрати як пацієнта, так і держави. Наприклад, регулярний прийом ліків і використання тест-смужок для самоконтролю знижують ризик ускладнень, а отже, держава витрачає менше коштів на госпіталізацію та усунення наслідків.

Витрати на цукровий діабет в Україні

За даними звіту Світового банку «Type – 2 Diabetes Care in Ukraine : Breakpoints and Implications for Action», річні витрати на лікування цукрового діабету в Україні становлять близько 460 млн дол. США. 

Якщо сплачувати все самостійно, вартість лікування діабету може бути значним фінансовим тягарем для пацієнтів та їхніх родин. Саме тому реімбурсація  — державне відшкодування вартості ліків — є стратегічно важливим механізмом для забезпечення доступності лікування.

Роль держави: програма реімбурсації

В Україні препарати для лікування цукрового діабету включені до переліку препаратів, що відшкодовуються. Це дозволяє пацієнтам отримувати препарати з частковою доплатою або безкоштовно. Нозології у програмі «Доступні ліки»: діабет, серцево-судинні, хронічні хвороби нижніх дихальних шляхів — поширені хронічні захворювання, які потребують постійного лікування. 

Завдяки електронним рецептам забезпечуються контроль і точне відшкодування вартості препаратів з боку NSZU (НСЗУ) програми реімбурсації. Впровадження такої системи є прикладом пацієнторієнтованого підходу та оптимізації стратегії витрат у медицині.

Такий механізм дозволяє, зокрема:

• знизити фінансове навантаження на пацієнтів;
• стимулювати розумне застосування лікарських засобів;
• підвищити прихильність пацієнтів до лікування;
• забезпечити прозорий контроль за витрачанням бюджетних коштів;
• формувати реальні дані про споживання лікарських засобів у системі охорони здоров’я.

Реімбурсація: діабет

Цукровий діабет став однією з перших нозологій, що почали відшкодовуватися в програмі реімбурсації ліків. Захворювання має різні форми, і потреби в лікуванні залежать від його типу. Витрати на інсулін можуть стати значним навантаженням для гаманця пацієнтів, які потребують постійної інсулінотерапії. У 2021 р. адміністрування реімбурсації інсулінів перейшло у Програму медичних гарантій НСЗУ. А в 2023 р. стартувала реімбурсація тест-смужок, що полегшило доступ до контролю за рівнем глюкози у крові.

Цифрові сервіси й нові ініціативи МОЗ

Реформи Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) спрямовані на підвищення доступності медичної допомоги, а також розвиток цифрових сервісів для пацієнта. У межах розвитку цифрової медицини створюються державні системи та реєстри. 

МОЗ також активно працює над питанням ціноутворення у Фармі, розширюючи механізми реферування та впроваджуючи декларування цін виробниками. Передбачається, що такі інструменти сприятимуть формуванню справедливих цін на лікарські засоби.

Як пацієнти можуть знизити витрати

Зниження витрат на лікування залежить не лише від держави. Поведінка пацієнта теж відіграє суттєву роль. Ось що він може зробити:

• скористатися програмою реімбурсації: уточнити у лікаря, які саме препарати можна отримати безоплатно або з частковим відшкодуванням;
• регулярно контролювати рівень глюкози в крові: це знижує ризик ускладнень і майбутніх витрат на лікування;
• використовувати цифрові сервіси, зокрема електронний рецепт і онлайн-карти аптек на сайті НСЗУ або через чат-бот «Спитай Гриця»;
• проконсультуватися з лікарем стосовно вибору генерика, біоеквівалентність з оригінатором якого доведена відповідними дослідженнями, а коштує дешевше за оригінальний препарат.

Висновки

Фармакоекономіка — це не лише про гроші, а про розумне управління ресурсами в медицині. Для пацієнтів це означає можливість лікуватися якісно й ефективно, без непідйомного навантаження на гаманець, користуючись програмою реімбурсації. 

Для держави — це шлях до збалансованої системи охорони здоров’я, у якій реімбурсація, цифрові сервіси та доказові підходи допомагають забезпечити доступність терапії для кожного пацієнта. 

Разом державні програми та свідомий вибір пацієнта роблять лікування цукрового діабету не лише ефективним, а й економічно розумним.