Нецукровий діабет часто плутають з цукровим. Вони мають дещо схожу симптоматику на ранніх етапах, як-от надмірна спрага та часте і рясне сечовипускання. Але у випадку нецукрового діабету рівень глюкози в крові знаходиться в межах норми, і нестачі інсуліну в організмі немає.
Дізнайтеся більше про цей стан, його симптоми, методи лікування та діагностики.
***Longread
Нецукровий діабет (НД) — це рідкісний розлад, що виникає внаслідок порушення секреції антидіуретичного гормону (вазопресину), в результаті резистентності нирок до його дії чи надмірного споживання рідини, та проявляється посиленою спрагою та частим і сильним виділенням сечі низької відносної щільності.
Вазопресин життєво необхідний ниркам для регулювання водного балансу в організмі. Середньостатистична людина виробляє приблизно від 0,95 до 2,84 літра сечі на добу. Але у випадку пацієнта з нецукровим діабетом це значення може збільшуватися до 15-20 літрів на добу.
Нецукровий діабет може виникнути через будь-який стан, який впливає на процеси синтезу, транспортування та вивільнення вазопресину — гормону, який нирки використовують для регулювання і балансування кількості води та рідини в організмі.
У деяких випадках нецукровий діабет може виникати при пошкодженні ділянки мозку, відповідальної за відчуття спраги, що призводить до надмірного споживання води.
Виходячи з причини, що призвела до розвитку нецукрового діабету, можна виділити 4 типи НД:
Виникає внаслідок порушення синтезу вазопресину. Вазопресин виробляється в гіпоталамусі та зберігається в задній частині гіпофіза. Коли кількість рідини в організмі зменшується, гіпофіз виділяє вазопресин, який сигналізує ниркам ввімкнути режим збереження рідини, витягуючи її із сечі та повертаючи в кровообіг. Однак у випадку центрального нецукрового діабету спостерігається дефіцит вазопресину, і нирки не можуть зберегти рідину, що призводить до дисбалансу рідини в організмі. Це може статися через: будь-яке пошкодження гіпофіза або гіпоталамуса, пухлини гіпофіза, травму голови, аутоімунні стани (стан, при якому імунна система організму атакує здорові клітини) або запалення та інфекції.
У випадку нефрогенного нецукрового діабету процеси вироблення вазопресину не порушені, але нирки не мають змоги реагувати на нього. Часто цей процес спостерігається у пацієнтів з дефектами будови нирки, що обумовлює її здатність реагувати на вазопресин. Цей дефект нирок може виникнути через дію деяких препаратів, низький рівень калію в сироватці крові, низький рівень кальцію в сироватці крові, непрохідність сечовивідних шляхів та хронічні захворювання нирок.
Цей тип нецукрового діабету також відомий як первинна полідипсія. Він виникає внаслідок втрати гіпоталамусом контролю механізму регуляції спраги в організмі. Порушення функції гіпоталамуса супроводжується постійним відчуттям спраги, що призводить до надмірного споживання води та, згодом, надмірного сечовипускання. Пошкодження гіпоталамуса може виникнути внаслідок травми або операції, пухлин, інфекцій, деяких лікарських препаратів тощо.
Це тимчасовий рідкісний розлад, який виникає під час вагітності. Причиною такого стану є те, що плацента матері виробляє надмірну кількість ферменту, який розщеплює або інактивує вазопресин. Жінки, які виношують близнюків або трійню, більш схильні до розвитку гестаційного нецукрового діабету, оскільки у них більша площа плацентарної тканини.
Загальні ознаки та симптоми нецукрового діабету:
У маленьких дітей та немовлят до вищеперерахованих симптомів додається:
Статистика:
Нецукровий діабет є доволі рідкісним захворюванням. Частота його виникнення становить приблизно один випадок на 25 000 осіб у всьому світі.
Нецукровий діабет у разі неадекватного його лікування може призвести до наступних ускладнень:
Через схожість у назвах обох станів, нецукровий діабет часто помилково приймають за цукровий діабет — поширене порушення обміну речовин, що характеризується підвищенням рівня цукру в крові та виникає через дефіцит гормону підшлункової залози (інсуліну) або порушення чутливості до нього (інсулінорезистентність). Поряд зі схожими назвами, у цих двох захворювань провідними симптомами є поліурія та полідипсія. Однак механізм і причина обох розладів абсолютно різні.
Діагноз нецукрового діабету встановлюється після вивчення історії захворювання, фізичного огляду, наявності характерних симптомів поліурії та полідипсії, та після проведення додаткових лабораторних тестів:
Для остаточного встановлення діагнозу НД пацієнтові проводять сумісну пробу водної депривації та стимуляції вазопресином.
Для лікування нецукрового діабету важливо забезпечити адекватне споживання рідини та зменшення діурезу. Лікування варіюється в залежності від причини стану і тяжкості дефіциту вазопресину в організмі.
Остаточного лікування дипсогенного НД не існує. Однак смоктання льоду і цукерок може збільшити потік слини та зменшити відчуття спраги. Також поліпшити стан може призначення десмопресину в невеликих дозах перед сном, щоб зменшити частоту сечовипускання вночі.
Читайте також:
Цукровий діабет: типи, симптоми, причини виникнення та способи лікування
Реактивна гіпоглікемія у людей без діабету: що це таке?
Що таке подвійний діабет та кому він загрожує?
ГіпоКартка від 5 червня 2024
Читати номер
Ви не авторизовані