Ожиріння та метаболічний синдром: причини, наслідки, лікування

Ожиріння поглинуло світ. За оцінками ВООЗ сьогодні понад 1 млрд. людей у світі мають зайву вагу — проблема актуальна, стосується кожного та може вважатися глобальною пандемією.

З цієї статті ви дізнаєтеся про ожиріння та метаболічний синдром, а також медикаментозне лікування цих станів.

Ожиріння та метаболічний синдром: причини, наслідки, лікування - изображение

Автор: Анастасія Галецька, ендокринолог, терапевт, магістр медицини

Автор цієї статті — Анастасія Галецька, ендокринолог, терапевт, магістр медицини, член спільноти «СвійДок», спеціаліст з питань ендокринології.

Instagram: @dr.galetskayan

Що таке ожиріння?

Ожиріння — це хронічне мультифакторне рецидивуюче захворювання, яке характеризується наявністю надмірної кількості жирової тканини, що може призвести до розвитку різних захворювань, зокрема діабету, ССЗ, артеріальної гіпертензії тощо, та навіть летальних випадків. Водночас ожиріння може бути наслідком інших хвороб або лікування певними медикаментами, але здебільшого причиною стає неправильний спосіб життя та/або спадковість.

В економічно розвинених країнах майже 50% населення мають надлишкову вагу, з них 30% — страждають ожирінням. В Україні в середньому 20% осіб працездатного віку мають ожиріння, а 25% — надлишкову масу тіла.

Одним із наслідків ожиріння є метаболічний синдром, який характеризується:

підвищенням артеріального тиску (АТ);
підвищенням рівня цукру в крові та ЦД 2-го типу;
порушенням ліпідного обміну;
збільшенням рівня сечової кислоти.

Наслідками нелікованого ожиріння можуть бути:

Артеріальна гіпертензія

Високі значення артеріального тиску руйнують серцево-судинну систему, що призводить до порушення її роботи.

Порушення функціонування ендокринної системи

Жирова тканина як ендокринний орган самостійно генерує велику кількість гормонів — її надлишок призводить до підвищення рівню андрогенів, розвитку гіперандрогенних станів (аж до безпліддя), зменшення кількості прогестерону й порушення оваріально-менструального циклу в жінок. Для чоловіків ожиріння стає причиною зниження рівню тестостерону, що може призвести до порушення еректильної функції.

Захворювання шлунково-кишкового тракту

Холецистит, жовчнокам’яна хвороба, жировий гепатоз печінки, порушення функціонування ШКТ — такі проблеми є поширеними для людей із надмірною масою тіла.

Онкологічні захворювання

Результати досліджень свідчать про зв’язок зайвої ваги тіла в жінок із ризиком розвитку раку молочної залози, у чоловіків — раку передміхурової залози. Як жінки, так і чоловіки з надмірною масою тіла ризикують захворіти на рак прямої кишки, нирок і шлунку.

Захворювання опорно-рухового апарату

Суглоби, хребет страждають не тільки від ваги, але й від накопичення сечової кислоти.

Вітамінно-мінеральні дефіцити

Надлишок жирової тканини порушує всмоктування життєво важливих мікро- та макроелементів, вітамінів, які є необхідною умовою нормального функціонування організму

Цукровий діабет 2-го типу

Люди, які мають спадковість і зайву вагу частіше хворіють на цукровий діабет 2-го типу.

Цукровий діабет 2-го типу й ожиріння лікуються

Це гарна новина. Але обов’язковою умовою бажаного результату є дисципліна того, хто лікується — тобто пацієнта, який має усвідомити проблему та розуміти всі неприємності нелікованих станів.

Дієтотерапія та модифікація способу життя — обов’язкові умови лікування ожиріння, діабету 2-го типу, метаболічного синдрому, без виконання яких досягти гарних результатів НЕМОЖЛИВО.

Збалансоване харчування з урахуванням всіх особливостей організму та хронічних хвороб — це лікування номер один!

Медикаментозне лікування метаболічного синдрому та ожиріння

Препарати, які використовують для лікування таких станів — інкретини, ліраглутид, семаглутид.

Ліраглутид (Саксенда, Віктоза), семаглутид (Оземпік) є аналогами людського глюкагоноподібного пептиду-1 (ГПП-1) або інкретинів — речовин у людському організмі, які мають такі характеристики та забезпечують такі ефекти:

Інкретини — речовини, що в нормі виробляються в ШКТ після їжі та допомагають працювати гормону інсуліну, тим самим знижуючи рівень цукру в організмі, але не спричиняють ризику різкого зниження цукру.
Інкретини діють на центр голоду й ситості (знаходяться в продовгуватому мозку людини), а також на смакові вподобання: знижує тяжіння до вживання жирної їжі, формує апетит до правильної та здорової їжі. Саме тому є аналоги із цієї групи препаратів, які використовують для лікування ожиріння.
Інкретини впливають на моторику шлунково-кишкового тракту, що зумовлює уповільнення процесів перетравлення, а відтак дає можливість людині зменшити розмір порцій.

Такі препарати не мають нічого спільного з екзогенним інсуліном та його впливом на організм людини за браком власного гормону — їх застосовують тільки для лікування цукрового діабету 2-го типу та ожиріння. При першому ж типі діабету (ЦД 1), для якого характерним є неспроможність підшлункової залози виробляти гормон інсулін, необхідним є саме введення інсуліну ззовні — пацієнти із ЦД 1-го типу мають використовувати замісну терапію інсуліном.

Інкретини, як група препаратів, мають переваги і недоліки:

Безперечними перевагами вважаються:

зниження рівня цукру в крові,
зниження маси тіла,
вплив на смакові рецептори.

Побічні дії препарату (в усіх людей, включно з діагностованими на діабет 2-го типу) можуть проявлятися такими станами:

Нудота й сонливість — найчастіші прояви: введені ін’єкційно інкретини обманним чином діють на організм, створюючи відчуття, що ви поїли жирної та солодкої їжі у великій кількості. Зважаючи на те, що Оземпік використовують раз на тиждень, пік скарг припадає на 2–3-й день та прояви мають різний ступінь: в одних людей нудота може бути помірною, у декого — навіть із блювотою.
Головний біль, слабкість, запаморочення: препарат чинить цукрознижувальну дію, тому незбалансоване харчування та пропуски прийому їжі можуть провокувати зниження рівня цукру в крові. Особливе значення це має для людей із ЦД 2-го типу. Водночас це може бути актуально для тих, хто експерементує з голодуванням під час лікування — можливі навіть втрата свідомості через зниження цукру в крові (рідко, але ймовірно)
Здуття живота, пронос, закреп та інші шлунково-кишкові проблеми виникають через здатність препаратів групи інкретинів сповільнювати моторику, що логічним чином зумовлює такі прояви з боку ШКТ.

Протипокази та особливості приймання

Препарати ліраглутиду й семаглутиду мають цілий перелік протипоказів, що зумовлює певні особливості призначення та використання. Перед початком приймання необхідно пройти обстеження і проконсультуватись з лікарем, щоб запобігти побічних проявів та серйозних наслідків.

Читайте також:

Принципи харчування при ожирінні

Не можете скинути вагу? 13 причин, чому так може відбуватися

Метформін, схуднення та сповільнення старіння: який зв'язок?