Важка депресія часто спричинена інсулінорезистентністю: результати дослідження

Нове дослідження показало, що резистентність до інсуліну подвоює ризик розвитку важкої депресії.

Автор: Анастасія Цвігун, редакторка

За даними ВООЗ, в Україні депресія є найбільш поширеною проблемою серед усіх психічних розладів. Українці страждають депресією значно частіше, аніж жителі країн ЄС. І показники захворюваності на депресію у нашій країні продовжують зростати.

Загальними симптомами цього розладу є відчуття постійного смутку, млявість, порушення сну і зниження рівня голоду.

Головний дослідник проф. Наталі Расгон (Dr Professor Natalie Rasgon) зазначає:

«Якщо у вас інсулінорезистентність, ризик розвитку великого депресивного розладу вдвічі вищий, ніж у тих, хто не має інсулінорезистентності, навіть якщо ви ніколи раніше не стикалися з депресією».

Інсулінорезистентність означає, що організм не здатний реагувати на кількість гормону інсуліну, який він виробляє.

Люди, які ведуть малорухливий спосіб життя, споживають велику кількість калорій, мають високий рівень стресу та мають проблеми зі сном, більш схильні до ризику розвитку цього стану.

Попередні дослідження показали, що психічні захворювання часто пов'язані з інсулінорезистентністю, причому 40% людей з психічними розладами також страждають від цього захворювання.

Вчені зі Стенфордського медичного інституту проаналізували дані понад 600 осіб, які взяли участь у Нідерландському дослідженні депресії та тривоги.

На початку дослідження кожен учасник не мав попереднього досвіду страждання від тривоги або депресії.

В ході дослідження вчені вивчили три фактори, які пов'язані з інсулінорезистентністю, включаючи вагу, рівень глюкози в крові натщесерце і кількість циркулюючих тригліцеридів у порівнянні з кількістю циркулюючих ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ).

Вони виявили, що більш високе співвідношення тригліцеридів до ЛПВЩ підвищує ризик депресії на 89%, а на кожні додаткові п'ять сантиметрів центрального жирового прошарку він збільшується на 11%.

Крім того, було показано, що підвищення рівня глюкози в плазмі крові натще на 18 міліграмів на децилітр (1 ммоль/л) крові збільшує ризик розвитку депресії на 37%.

Головний автор дослідження доктор Кетлін Уотсон (Kathleen Watson):

«Деякі пацієнти вже були резистентні до інсуліну на початку дослідження — не було ніякого способу дізнатися, коли вони вперше стануть резистентними до інсуліну. Ми хотіли більш ретельно визначити, як швидко починає діяти цей зв'язок».

На наступному етапі дослідження вчені оцінили близько 400 осіб, які ніколи не мали важкої депресії або інсулінорезистентності, але протягом двох років майже 100 з цієї групи стали інсулінорезистентними.

Команда дослідників виявила, що учасники, у яких протягом двох років розвинулася резистентність до інсуліну, майже втричі частіше отримували діагноз «клінічна депресія» порівняно з тими, у кого цей стан не прогресував протягом перших двох років.

Як показали попередні дослідження, люди з інсулінорезистентністю більш схильні до ризику розвитку переддіабету або діабету 2 типу.

Доктор проф. Расгон говорить:

«Лікарі повинні враховувати метаболічний статус тих, хто страждає від розладів настрою і навпаки, оцінювати настрій у пацієнтів з метаболічними захворюваннями, такими як ожиріння і гіпертонія.

Щоб запобігти депресії, лікарі повинні перевіряти чутливість своїх пацієнтів до інсуліну. Ці тести легко доступні в лабораторіях по всьому світу, і вони не дорогі. Зрештою, ми можемо зменшити розвиток виснажливих захворювань, що призводять до втрати здоров'я на все життя».

З результатами дослідження можна ознайомитися в Американському журналі психіатрії (American Journal of Psychiatry).

***Джерело:diabetes.co.uk

Щоб дізнатися, чи маєте ви сімптоми депресії і наскільки все серйозно, пройдіть опросник за шкалою Бека. Але пам'ятайте, що поставити точний діагноз може лише лікар!

САМОЛІКУВАННЯ МОЖЕ БУТИ ШКІДЛИВИМ ДЛЯ ВАШОГО ЗДОРОВ'Я!