Якій цукор більш здровий: з буряків, тростинний цукор, стевія чи цукор з берези?

Цукор - найважливіший легкозасвоюваний простий вуглевод - дисахарид, добова потреба у якому становить 30-50 грамів. Однак його споживання часто значно перевищує фізіологічні потреби людини. Загальносвітова статистика свідчить про те, що середньорічне споживання цукру у розрахунку на 1 людину становить 40-50 кг, тобто 100-150 г на добу, що у 3-4 рази перевищує фізіологічну потребу.                       

А як що до цукрових замінників? Який з них найкраще підходить при діабеті? 

Давайте дізнаємось... 

• 
• Автор: Андрей Пелишенко
• access_time
• more_horiz

  • phone_in_talk close

Що таке тростинний і буряковий цукор?

Тростинний цукор - харчовий продукт, який виготовляється з тростини.

Буряковий цукор - харчовий продукт, який виготовляється з особливого сорту буряка.

Порівняння тростинного і бурякового цукру

У чому ж різниця між тростинним і буряковим цукром? Запитання не зовсім коректне. Якщо ставити його саме таким чином, то відповідь буде: ні в чому. Пройшовши максимальну очистку від домішок, рафінований тростинний, як і рафінований буряковий, цукор має чисто білий колір, абсолютно однаковий смак та склад і абсолютно не відрізняється один від іншого. Саме такий цукор присутній в щоденному раціоні мільйонів сімей. Визначити, яка саме сировина послужила основою для даного продукту, можна тільки в спеціальній лабораторії, та й то ймовірність успіху буде не надто високою, адже і тростинний, і буряковий рафінований цукор приблизно на 99,9% складається з речовини під назвою сахароза (яка в народі іменується цукром). Тобто вони просто ідентичні.

Якщо ж мова йде про нерафінованому продукті, то різниця присутня, і вельми відчутна. Почнемо з того, що виробництво тростинного цукру - більш давній винахід людства, він був відомий ще до нашої ери - в Китаї, Індії, Єгипті. Пізніше його впізнали в країнах Середземномор'я, в Америці і, нарешті, в Росії, де в 1719 році за указом Петра I був побудований перший завод з отримання цукру з тростини. А от про буряковий цукор світ дізнався тільки в XIX столітті - завдяки дослідженням німецьких вчених А. Маргграф і Ф.К. Ахард. У 1802 році в Німеччині відкрилося підприємство з виробництва рафінаду.

В неочищеному вигляді буряковий цукор не надто їстівний, оскільки вихідний продукт - сирець, що утворився після уварювання соку рослини, має неприємний запах із специфічним присмаком. А ось неочищений тростинний цукор, навпаки, високо цінується за рахунок свого красивого коричневого кольору і приємного карамельного присмаку. Забарвлення тростинного цукру пояснюється домішком меляси - густа брунатна рідина. У ній міститься цілий комплекс корисних для здоров'я людини мікроелементів, таких як кальцій, калій, залізо, хром, мідь, натрій, фосфор і магній, а також вітаміни групи B і рослинні волокна. В очищеному буряковому цукрі цих речовин або немає взагалі, або вони присутні в мікроскопічних дозах. Але не варто думати, що тростинний цукор - просто ідеальний низькокалорійний продукт для дієтичного харчування і споживати його в непомірних кількостях. Адже насправді у цих коричневих  солодощах навіть трохи більше калорій, ніж в білому рафінаді: 413 проти 409 на 100 грам. Вважається, що завдяки пікантному присмаку патоки тростинний цукор чудово підходить для приготування десертів і випічки. Також він чудово відтіняє смак чаю і кави.

Цікаво, що з тонни очерету виходить більше готовогї сировини, ніж із цукрового буряка. Тому не зовсім обгрунтована настільки висока (в 2-3 рази більше, ніж на «звичний» нам цукор) ціна на коричневу нерафіновану солодкість. Можливо, справа тут в моді на здорове харчування і позиціонуванні тростинного цукру як виключно корисного продукту.

Стевія

Стевія - це унікальний підсолоджувач. Листя стевії солодше цукру в кілька десятків разів і її по праву можна назвати коморою здоров'я. Рослина, ареалом розповсюдження якого були країни Південної Америки, сьогодні культивується по всьому світу. Кілька середніх за розміром листочків стевії достатньо, щоб підсолодити чашку чаю.

Широка популярність солодкої трави стевії пояснюється вмістом в її листі значної кількості вітамінів, амінокислот, мікроелементів. Стевія робить благотворний вплив на:

серцево-судинну систему;

органи травлення;

печінку і жовчний міхур;

імунну систему;

зуби і ясна.

На цьому корисні властивості рослини не закінчуються. Як цукрозамінник стевію рекомендують діабетикам, оскільки вона регулює рівень вмісту цукру в крові, впливає на зменшення холестирина і радіонуклідів і сприяє виробленню підшлунковою залозою інсуліну. Активно використовують листя стевії і в косметології при дерматиті, екземі, порізах, опіках. Рослина допомагає успішно боротися із зайвою вагою. Стевіозид - натуральний і корисний екстракт з листя стевії, який солодше цукру з сотні разів. Він здатний повністю задовольнити смак до солодкого.

Багато хто вражає, що серед цукрозамінників у стевії немає конкурентів: жодне інше речовина не може зрівнятися з медовою травою (влучна назва рослини, придумане парагвайськими індіанцями племені Гуарані) по ефективності, користі та смакових якостях. Стевіозид солодше цукру в 100-300 разів. Це означає що для того щоб щось підсолодити необхідні лише крихітна кількість. Він успішно використовується для будь-яких страв, але не карамелізуеться при нагріванні, тому в варення потрібно додавати пектин.

Ще десятиліття тому можна було лише читати в наукових працях про унікальну рослину-цукрозамінник, та дістати стевію або стевіозид в нашій країні було практично неможливо. Сьогодні стевія стала доступна всім.

Цукор з берези

Ксиліт , також відомий як деревний цукор або березовий цукор, - це натуральний цукор, природного походження, що міститься в багатьох фруктах і овочах, що використовується як цукрозамінник. Ще один аргумент на користь того, що ксиліт - 100% натуральний продукт, полягає в тому, що він є побічним продуктом людського обміну речовин, що виробляє до 15г ксиліту в день. На відміну від стевії та інших підсолоджувачів, ксиліт практично не має присмаку і має смак звичайного цукру.

Ксиліт використовувався в Європі з 19-го століття,  як безпечний підсолоджувач для лікування діабету, тому що він не впливав на рівень інсуліну. Ксиліт в даний час схвалений для використання в їжі, фармацевтичних, гігієнічних і лікувальних продуктах в понад 35 країнах світу. Ксиліт використовується як в харчових продуктах, таких як жувальні гумки і цукерки, так і в фармацевтичних продуктах для здоров'я порожнини рота, таких як льодяники, сиропи від кашлю, жувальні полівітаміни для дітей, зубні пасти, а також у різних засобах  для полоскання рота.

Ксиліт як цукрозамінник для схуднення

Одна чайна ложка ксиліту містить 9.6 калорій, у той час як одна чайна ложка цукру містить 15 калорій. Таким чином в ксилите на 40% менше калорій, ніж в цукрі, що допомагає знизити вагу.

Ксиліт також взагалі не містить неефективних вуглеводів, тоді як цукор містить 4 грами на чайну ложку.

Ксиліт для зубів

-Використання ксиліту знижує зубні розлади.

-Ксиліт може призупинити і навіть повернути назад існуючий карієс.

-Ксиліт може надати активну допомогу у відновленні невеликих тріщин і порожнин, викликаних карієсом.

-Ксиліт знижує зубний наліт. Вважається, що він залучає і знищує шкідливі мікроорганізми, що допомагає процесу ремінералізації пошкоджених зубів з меншими перериваннями.

-Ксиліт забезпечує додатковий захист, який підсилює всі існуючі методи профілактики.

-Ефект ксиліту є тривалим і можливо постійним. Низька швидкість розпаду зубів зберігається навіть через роки після завершення випробувань.

Ксиліт і діабет

Ксиліт спочатку використовувався, як «безпечний для діабетиків та осіб з гіперглікемією». Причина в тому, що ксиліт робить значно менше впливу на наш рівень цукру в крові, ніж звичайний цукор, так як він всмоктується повільніше, ніж цукор і не вимагає інсуліну в процесі обміну речовин. Ксиліт має глікемічний індекс (ГІ) 7. Цукор має ГІ 100. Таким чином, при вживанні ксиліту, значно зменшується підвищення рівня глюкози в крові і інсуліну, пов'язаних з прийомом глюкози.

Деякі дослідження показали, що дієти з низьким ГІ можуть допомогти в профілактиці діабету другого типу, так що заміна цукру ксилітом може знизити ризик діабету 2-го типу. Низький глікемічний ефект ксиліту на обмін речовин, робить його ідеальною альтернативою для хворих цукровим діабетом або для тих хто займається дієтами, контролюючими вуглеводи.