Публікації про цукровий діабет 1 типу

Літо — сезон сонячних фруктів, які приносять не лише насолоду, а й багато користі. Але якщо у вас цукровий діабет, до кожного шматочка доводиться ставитися уважно. І постає важливе питання: чи можна їсти абрикоси та персики при діабеті, чи краще від них відмовитися? Насправді ці фрукти не тільки допустимі, а й корисні — головне знати міру, розуміти їхню харчову цінність і правильно поєднувати з іншими продуктами. У цій статті розповідаємо все, що потрібно знати про абрикоси та персики в діабетичному меню: глікемічний індекс, вуглеводи, користь, безпечні порції та смачні ідеї для щоденного раціону.

Ось зміни в організмі, на які слід звернути увагу, а також фактори, які наражають вас на ризик.

Гіперглікемія, або високий рівень цукру в крові, найчастіше виникає у людей з цукровим діабетом або переддіабетом, та може спричинити як короткострокові, так і довгострокові ускладнення. Ознаки гіпер можуть залишатися непоміченими протягом тривалого проміжку часу. Важливо знати симптоми високого рівня цукру в крові, щоб мати можливість вчасно відреагувати та лікувати цей стан, щойно ви їх відчуєте. ***Longread

Для цього потрібна практика, але підтримувати здоровий рівень глюкози (цукру) в крові при діабеті цілком реально за допомогою деяких знань і лайфхаків.

Управління з контролю за якістю продуктів харчування та медикаментів США (FDA) розширило показання до застосування інгаляційного інсуліну Afrezza, дозволивши його використання у дітей та підлітків віком від 6 років з цукровим діабетом 1-го або 2-го типу. Це рішення відкриває нові можливості для проведення інсулінотерапії у пацієнтів дитячого віку, адже препарат вводиться не шляхом ін’єкції, а за допомогою спеціального інгалятора.

Для американської танцівниці Райлі Арнольд (Rylee Arnold) танці з дитинства були не просто захопленням, а центром усього життя. Постійні тренування, виступи, конкурси та репетиції стали для неї звичною реальністю ще у ранньому віці. Вона росла у творчій атмосфері та мріяла про професійну сцену, а згодом стала відомою завдяки участі у шоу Dancing with the Stars («Танці з зірками»). Зовні її життя могло здаватися ідеальним: успіх, популярність, улюблена справа, постійний рух вперед... Але у 15 років Райлі зіткнулася з серйозним випробуванням, яке повністю змінило її погляд на себе, своє тіло та майбутнє — їй діагностували цукровий діабет 1-го типу (ЦД1). Сьогодні Райлі відкрито говорить про життя з ЦД1, розповідає про труднощі контролю глюкози, страхи, виснаження та переживання. Її історія може стати джерелом підтримки для багатьох людей, які лише починають свій шлях після встановлення діагнозу.

Підтримання стабільного рівня цукру в крові є непростим завданням при діабеті, а недостатнє вживання води може зробити його ще складнішим. Читайте далі, щоб дізнатися про те, чому гідратація є важливою, скільки води потрібно пити щодня при діабеті та як навчитися підтримувати достатній рівень гідратації у реальному житті.

Коли в родині з’являється діабет у дитини чи підлітка, це змінює життя не лише самої дитини, а й усіх близьких. Новий режим, постійний контроль рівня глюкози, підрахунок вуглеводів, інсулін, тривоги через «високі» чи «низькі» показники — усе це поступово стає частиною щоденної реальності всієї родини. І хоча найбільша увага зазвичай зосереджена на фізичному здоров’ї дитини, не менш важливо пам’ятати і про емоційний стан кожного члена сім'ї.

Науковці з University of Geneva та Geneva University Hospitals повідомили про важливий прорив у сфері лікування цукрового діабету 1-го типу. Дослідники створили спеціальний гідрогель, який допомагає клітинам, що виробляють інсулін, виживати після трансплантації. У дослідах на мишах ця технологія дозволила підтримувати нормальний рівень глюкози в крові протягом тривалого часу. Вчені вважають, що ця розробка може стати одним із кроків до створення так званої «біоартіфіціальної підшлункової залози» — системи, яка потенційно здатна замінити щоденні ін’єкції інсуліну. Результати дослідження були опубліковані в журналі Trends in Biotechnology.

Люди, які живуть з цукровим діабетом 1-го типу, роками чують одну й ту саму фразу: «Ще кілька років — і з’явиться лікування». Для багатьох вона давно стала джерелом не стільки надії, скільки втоми та скепсису. Адже щоденний контроль глюкози, підрахунок вуглеводів, інсулінові ін’єкції чи помпа нікуди не зникли. Однак останні кілька років ситуація у сфері досліджень ЦД1 почала змінюватися настільки стрімко, що про потенційне лікування заговорили вже не лише в теорії. У клінічних дослідженнях беруть участь реальні люди, частина з яких змогла тимчасово або тривало відмовитися від інсуліну. І це вже не експерименти «на мишах», а результати, які демонструють можливості сучасної медицини на практиці.